Усі прояви життя - від тремтіння травинки на лузі до пророчої Тарасової думи - зберігае народ у рідному слові, передаючи нащадкам, естафету гідності, мужності й любові. зробіть синтаксичний розбір​

В мене досить часто виникає таке запитання: чому ми потребуємо знати історію власного народу? 

І лише нещодавно я змогла(зміг) знайти відповідь. Ми безсумнівно повинні вивчати основні дати, героїв історії, котрі дозволили нам жити у вільному суспільстві.

Та й не секрет,що події повторюються. І для того щоб не наслідувати помилок наших попередників, ми повинні знати про їхні подвиги та, безсумнівно, провали. Адже хто не робить помилок? Напевне немає таких людей. Але ми повинні вчитися не лише на власних негараздах, але й зважати на недолугі вчинки інших та намагатися їх не повторювати.

Та й не лише в провалах попередників суть. Хіба це не цікаво знати про історію власного народу? Як він зародився, зростав, виживав та досягнув сьогодення? Для мене це надзвичайно захоплююче,і я вважаю, що це корисно для  теперішнього покоління. Проте звісно ж кожен вирішує самостійно!

Объяснение:

Якісні —

називають ознаку предмета, яка може проявлятися в більшій або меншій мірі (мають ступені порівняння, відповідають на питання який? яка? яке? які?): зелений — зеленіший; високий — вищий, дуже високий; теплий — тепліший, трохи теплий;

Відносні —

вказують на відношення до іншого предмета, обставини, дії (утворюються від іменників, рідко — від дієслів та прислівників, відповідають на питання який? яка? яке? які?): дерев’яний — з дерева, книжковий — для книжок, вчорашній — який стався вчора, розділовий — який розділяє;

Присвійні—

вказують на належність предмета якійсь особі або тварині (утворюються від назв осіб, рідко — від назв тварин, відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?): ба́тьків, зятева, сестрин, лисячий.