10 слов з апострофом после префиксов

Б`ється,від`їхати,в`їзд,з`їзд,з`являтися,роз`яснювати,без`якірний,об`єднати,об`єктивний,возз`єднати.

Відповідь:

Сухий - сушити, пестити - пещу, берег - прибережний, гасити - гашу, розбійник - розбійництво, посвята - посвячений, турок - турки, убогий - убозтво, вухо - вушенько - у вусі, бродити - броджу, яблуко - яблучний, радити - раджу, птах - птаство, спати - сплю, лазити - лажу, токар - точити, капелюх - капелюшник, плести - плету, різати - ріжу, качка - качці, любити - люблю, болото - болітце, пасіка - пасічник, трусити - трушу, багатий - багач, мураха - мурашник, мести - мету, товариш - товариський, квітка - заквітчаний, світло - свічу, гриміти - гримлю, письмо - пишу, плавити - славлю, світ - світи, дихати - дишу, лице - личенько, сідати - сиджу, лихо - лишенько, плакати - плачу, аптека - аптечний.

Мовлення – це один з найважливіших засобів спілкування. по тому, як людина розмовляє, одразу складається враження про неї. мовлення людини – це наче її візитна картка, завдяки їй ми легко розуміємо, хто перед нами – дитина чи дорослий, людина з вищою освітою чи безробітний волоцюга, людина чемна чи груба. і культура мовлення є дуже важливою, адже якщо людина говорить з помилками, ставить неправильні наголоси, уживає недоречні слова та слова-паразити, то ми вже не сприймаємо її приязно, не вважаємо культурною.  що означає культура мовлення? це й дотримання літературних норм мови, вживання певних інтонацій. крім того, культура мовлення тісно пов’язана з культурою спілкування. треба вміти зрозуміти і те, що сказати, і те, як сказати, а також коли. найчастіше культурою мовлення володіє той, хто має відповідну освіту та виховання, тобто той, кого привчили бути чемними при спілкуванні з іншими, а також навчили правил мови, поваги до її краси та багатства. і хоч усі ми вчимо в школі українську мову (або будь-яку іншу), далеко не всі використовують ці знання в повсякденному житті. у побуті ми користуємося розмовним стилем і думаємо, що нам не треба стежити за тим, що ми говоримо. бо тут ніхто не поставить нам «двійку». але чи варто засмічувати своє мовлення нецензурними висловами, жаргонізмами, вульгарними словами? що красивого в безграмотності? хіба це робить спілкування приємнішим? мені здається, навпаки, цим ми лише принижуємо і співбесідника, і самих себе. до того ж, таке мовлення не завжди доречне й не всіма буде зрозумілим.  мовлення – це відображення думок людини, її світогляду з одного боку, а з іншого – це показник її ставлення до інших. вміння людини використовувати багатства мови для того, щоб виразити свої думки, характеризує її як освічену, розвинену, духовно багату. хтось скаже, що для нього це не має значення, як говорити. бо в житті є проблеми набагато більш суттєві. та спілкування – це одна з основних потреб людини, а зробити його приємним хоча б за культурного мовлення – це доступно кожному.