Склади коротеньку розповідь використовуючи прислів'я: причепився, як реп'ях до кожуха? ще є малюнки: два брата, один вчепився в другого; мама щось питає у сина; два друга щось розпові третьому

Якось жив маленький хлопчик Петро.Він був дуже допитливий і часто задавав недоречні питання.Ось ходить і роздумує в кого щось спитати.Питає в мами,а вона-не мели дурниць! Ось думає у хлопців спитати, питає,-да такого на світі намає! Причепився як рип'ях до кожуха!Подумав він тай справді
не треба питати того чо є недоречним обміркуй а потім кажи.

Бий, та дрібно, щоб знали чий син.

Близька соломка краще далекого сінця. 

Хто пізно  встає, тому хліба не стає.

Про вовка річ, а він навстріч.

Порожній колосок вище від усіх.

Пішов батько навпростець - нескоро вернеться.

Охота гірше неволі.

 

Українська література - це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих.

Мабуть, чогось такого подібного в цілому світі немає. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що...

Дуже небагато людей живе сьогоденням. Більшість готується жити пізніше.

Залізка поробилися прасками ба й утюгами – пороблено?

Щастя – мов зернятко золотого піску в купі бруду, воно сяє навіть на дні пекла.

Все, що робиш, потрібно робити добре, навіть якщо здійснюєш безумство.

Люди охоче вірять у те, у що бажають вірити.

 

 

Бий, та дрібно, щоб знали чий син.

Близька соломка краще далекого сінця. 

Хто пізно  встає, тому хліба не стає.

Про вовка річ, а він навстріч.

Порожній колосок вище від усіх.

Пішов батько навпростець - нескоро вернеться.

Охота гірше неволі.

 

Українська література - це література заборонених і загиблих, розстріляних і зацькованих, вигнаних і забутих, через століття згаданих, через півстоліття надрукованих.

Мабуть, чогось такого подібного в цілому світі немає. Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що...

Дуже небагато людей живе сьогоденням. Більшість готується жити пізніше.

Залізка поробилися прасками ба й утюгами – пороблено?

Щастя – мов зернятко золотого піску в купі бруду, воно сяє навіть на дні пекла.

Все, що робиш, потрібно робити добре, навіть якщо здійснюєш безумство.

Люди охоче вірять у те, у що бажають вірити.