Бистра мне нада зробити синтаксичний розбір речень: 1) більше жодного звуку не до неслось , крім повівання пахучого вітру 2) я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези 3) ні птиць , а ні людей опрім ясної зірки в високосці 4) на відміну від зими, осінь не краде барви в дерев, а одягає їх у золоте, червоне й жовтогаряче.

ответ: хз

Объяснение:

Дорога до серця людини потребує багатьох зусиль. Щоб доторкнутися до найпотаємніших куточків нашої душі, до нашого серця, необхідно знайти правильний підхід. Та чому цей шлях вважається найламкішим? І якими є дороги до нашого серця? Відповідь на це питання я спробую дати у своїй статті .
На прикладі своєї майбутньої  професії я можу навести ключі до серця вчителя, і також, до учня. Якщо  учень шанує свого вчителя, не сперечається з ним і має спільну мову, то для нього вчитель відкриває своє серце. Але найважливішим є  те, щоб вчитель знайшов дорогу до сердець своїх учнів. Для цього він повинен по-перше, любити своїх дітей, а по-друге - бути з ними щирими, ввічливими, обачливими, справедливими. Це є дуже важливим аспектом у формуванні відносин з учнями. Але ж чому цю дорогу називають найламкішою? Знову ж таки, спираючись на свою майбутню професію -(вчитель молодших класів) я можу сказати, що шлях до серця дитини може перерватися, якщо на дитину кричати, робити часті голосні зауваження, піддавати критиці. Кому ж сподобається, неналежне ставлення з боку вчителя? Мабуть не знайдеться таких. В такому разі учень ображається на вчителя, що є великою перешкодою на встановлення стосунків.
Отже, я можу зробити такий висновок: щоб знайти дорогу до людського серця, потрібно ставитися до людини щиро, бути чесним перед нею, шанувати її, підтримувати, допомагати.
Але найламкішою є дорога до серця через те, що іноді людину можна скривдити, розізлити, завдати болю навіть не підозрюючи про це. Тому будьте обережними зі своїми словами та вчинками, якщо не хочете втратити дійсно дорогу для вас людину

—Привіт, Олю. А ти не хочеш сходити в кіно?
—Привіт, Катю.Це цікава ідея. А коли?
—Давай підемо в цю п'ятницю.
—Ой, вибач, я не можу в п'ятницю. Може в суботу підем?
—Класно, я в суботу також можу.
— А що саме будемо дивитися?
— Я хочу подивитись якусь комедію.
— А як щодо бойовика?
— Та ні, я таке не люблю.
— А ти знаєш що вийшов новий український фільм?
— Український? Який?
—"Сторожова застава".
— Про що цей фільм?
— Не знаю, я ще не бачила трейлера, але казали, що дуже цікавий.
— А він буде іти в суботу в кінотеатрі?
— Так. Об одинадцятій годині.
— Давай тоді сходимо на нього.
— Добре.
— А яка ціна квитка?
— Сорок п'ять гривень.
—Класно. Дякую за пропозицію.