ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА!! Українська мова. Прочитайте уривок з давньогрецького міфу "Мелеагр", переказано К. Гловацького. Випишіть речення з відокремленими прикладками, відокремлені приклади підкресліть. У Калідоні, найбільшому місті сонячної Етолії, володарював колись цар Ойней. Мав він дружину --- теж царського роду --- Алфею, що народила йому сина, гарного дужого хлопця, якого нарекли Мелеагром. Було це взимку. Алфея, ще слаба, сиділа в своєму покої біля домашнього вогнища і колисала сина, що спав поруч у батьковому бойовому щиті. Уже западав присмерк, і палахкотливий вогонь кидав на стіни химерні тіні. Раптом Алфеї причулись якісь голоси. Вона озирнулась і завмерла. Якісь три жінки, високі, ставні, суворі, повільно наближалися до неї. --- Ми --- Мойри, богині долі! --- почула Алфея дивний неземний голос. --- Радій, царице! Ти народила дитину, що вирізнятиметься з-поміж усіх своєю вродою і силою. --- Радій, царице! --- вторувала їй друга богитя. --- Твого сина чекає невмируща слава героя. --- Так, він буде героєм, --- суворо додала третя богиня, --- тільки якщо доживе. Адже йому судилося померти, коли догорить оте поліно в твоєму вогнищі. І враз богині щезли, наче їх і не було тут ніколи. Алфея схопилася на ноги. "Коли догорить оте поліно..." А воно ж уже догорчє! Цариця кинулася до вогнища і голими руками вихопила поліно з вогню. Кваплячись, Алфея занурила поліно у воду, а коли воно перестало тліти, висушила його і сховала в найбільшу свою скриню на самісіньке дно... Минули роки. Мелеагр виріс у ставного, дужого юнака, що справді вирізнявся серед інших своєю вродою і силою. На численних змаганнях та грищах він завжди перемагав, а вдома був до радістю батькам. У тій країні, сонячній Етолії, земля щороку добре родила, та якось етолійці зібрали на диво великий урожай, і цар Ойней звелів урочисто принести щедрі жертви на подяку безсмертним богам. Сам цар Калідона разом із жерцями приносив ті багаті жертви. Насамперед --- найвищому богові Зевсу та його дружині Гері, опікунів родини й шлюбу; його сестрам: богині родючості й хліборобства Деметрі та Гестії --- охоронниці домашнього вогнища; Зевсовому братові Посейдону, могутньому володарю безкрайогоморя. А потім принесли жертви Зевсовим синам і дочкам: богові скотарство і божественному вісникові Гермесу; неперевершеному майстрові --- богу Гефесту; веселому богові вина й виноградарства Діонісу; славетному кіфареду і стріловержцю Аполлону; мудрій войовниці Афіни Палладі та золотій Афродіті, богині кохання. Усім найбільшим богам віддячили калідонці, тільки забули богиню мисливства Артеміду. Образилася норовлива богиня і надумала негайно помститися етолійцям.