Кожний ЛІТНІЙ день одягає дерева в інші шати… Учора ще зелені, сьогодні одягли золоту парчу клени, зачервоніло намисто калини, звисли з галузок важкі оранжеві кетяги горобини, задивились у синяву небес рожево-білі зіркаті «волові очка». Під лісом долоні бузок, наче його зірвати. Синіє дозрілий терен, цвітуть запізнілі квіти кульбаби і рожевого іван-чаю. У старому лісі з’явились опеньки, запахло грибами і терпким вином. За кожним легеньким подихом вітру падають перші листочки грабів, берез, осик.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
8. Позначте правильне твердження. (Деякі розділові знаки опущено.) а) Часом переконливішим здається чиєсь фантастичне припущення, що всі ми пришельці з далеких планет. У реченні виділено вставне слово, яке з обох боків треба виділити комами. б) Петрів ешелон був одним із останніх, а може й найостанніший. У реченні немає вставних слів. в) Старому видно було ніяково за те, що виявив перед незнайомою людиною слабкість. Виділене слово є вставним, його треба відокремити комами, г) Буває вечірня зоря золота, буває рожева, а ця ось багрянисто-туманна. У цьому реченні виділено вставні слова, їх треба виділяти комами. 9. Вставні конструкції виділяються: 1) 2) комами; 3) лапками; 4) дужками; 5) тире. 10. Чим вставлені конструкції відрізняються від вставних? а) Місцем у реченні; б) будовою; в) вони містять у собі додаткове повідомлення; г) інтонацією та розділовими знаками при них. 11. Позначте речення, у якому правильно розставлено розділові знаки? а) Мовчазний чолов'яга, котрий тоді ще жив у селі, приїхав на ту нагоду до міста возом, на його свиті й досі висіли жовті соломинки, дивився байдужно й тупо. б) Востаннє мотор заглохнув — і цього разу, здається, остаточно, — коли їм зосталось усього кілометр до місця робіт на трасі каналу. в) Там батько, плачучи з дітьми, а ми малі були і голі — не витерпів лихої долі, умер на панщині. г) Є люди на землі — а то б не варто й жити — що крізь щоденний труд уміють і любити, і усміхатись, й мислити, й шукать. 12. Укажіть правильні варіанти синтаксичного аналізу речення. а) Пробач мені, пісне, непрохані сльози! Речення спонукальне, окличне, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне. б) Алхіміки, відомо всім, віками шукали філософський камінь. Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставними словами. в) Буває, іноді дивлюся, дивуюся дивом. Речення розповідне односкладне, поширене, повне, неускладнене. г) Справді, острівець наш був схожий на розкрилений легкий вітрильник. Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, двоскладне, поширене, повне, ускладнене вставним словом справді, яке виражає впевненість.
Нещодавно я прочитала захоплюючу повість по дружбу хлопчика Сашка з вовком. Зі справжнім вовком Сіроманцем.
Автор любить природу. У творі він точно передає образи усіх героїв. Можливо, в образі Сашка він описував себе у дитинстві. Коли ми читаємо, то переживаємо разом з героями.
Хоч вовк був старим та сліпим, після зустрічі з Чепіжним, почалося справжнє полювання на Сіроманця. Тільки тоді, коли людина живе в гармонії з природою, вона відповідає взаємністю. Хлопчик сміливий, бо знає: тварини відчувають добрих та злих людей, тому ставляться до них по-різному. Сподобалось мені те, що в творі Сашко не боїться Чепіжного, відстоює свою думку, говорить йому правду. Він також співчуває сліпому Сіроманцю. Навіть відправився в далеку дорогу, бо мав надію та прагнув вилікувати зір вовка. Хлопчик щасливий, що люди верталися з ловів ні з чим, бо тварина врятувалася втечею.
Мене вразила відданість Сіроманця, адже він сам повернувся до Сашка, їхня чудова та незвичайна дружба.
Объяснение: