igor51766771
?>

Нужна ! мені потрібен твір українських письмеників. напишіть, а бо дайте ссилку на сторінку з оповіданням.

Украинская мова

Ответы

Liliya1106

давня весна                                                                         леся українка

була весна весела, щедра, мила,

промінням грала, сипала квітки,

вона летіла хутко, мов стокрила,

за нею вслід співучії пташки!

все ожило, усе загомоніло –

зелений шум, веселая луна!

співало все, сміялось і бриніло,

а я лежала хвора й самотна.

я думала: «весна для всіх настала,

дарунки всім несе вона, ясна,

для мене тільки дару не ,

мене забула радісна весна».

ні, не забула! у вікно до мене

заглянули від яблуні гілки,

замиготіло листячко зелене,

посипались білесенькі квітки.

прилинув вітер, і в тісній хатині

він про весняну волю заспівав,

а з ним прилинули пісні пташині,

і любий гай свій відгук з ним прислав.

моя душа ніколи не забуде

того дарунку, що весна дала;

весни такої не було й не буде,

як та була, що за вікном цвіла.

 

kirillreznikov
Ось і закінчилася осі дивовижну, різнобарвну, золотокосу пору року змінила сувора, крижана зима. повільно відбуваються зміни в природі, з кожним днем відчутніше стає холод, легкий льодок затягує калюжі, але в душі світить сонце, й радість огортає тіло. незважаючи на усі недоліки, зима - прекрасна пора року, адже, як це чудово прокинутись одного ранку, знаючи, що сьогодні новий рік, і час наряджати ялинку та смакувати солодощами. зима - часточка яскравих спогадів дитинства: запахів запашних мандарин, що так і ваблять кожного із нас.
buriginast5

Объяснение:

Осіння пора! Як заворожує вона своєю красою. Але найбільш чаруючим і гарним постає перед нами осінній ліс.

Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.

Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.

А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.

Як хороше, як гарно навкруги і тобі, осінь, за цю красу!

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Нужна ! мені потрібен твір українських письмеників. напишіть, а бо дайте ссилку на сторінку з оповіданням.
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

ynikolaev2657
ortopediya
catsk8
Полковников_Милана
Borisovna24
Sergeevich-irina
lobanosky162
mos197653
alex091177443
olegmgu1
ИванМолчанов
koll23
Илья Владимировна
saa002
janepustu