Розставити пропущені розділові знаки . Мабуть природа створила хлібну зернину в мить такого високого натхнення в мить щедрого осяяння, яке потрачене нею і на саму людину. 1 в чи не найголовнішому слові нашої мови «життя» предки безперечно не лише воздали заслужену хвалу житу- годувальнику а визнали його правічні заслуги в долі людства. В зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено життевої мудрості добра і віри в безсмертя, шо його таїна й досі здається нам магічною. Усе в нас від хліба здоров'я сили міць наснага щастя. До речі кожен із нас дитина своїх батьків свого народу й хліба.​