1. Усі слова є прислівниками у рядку: А. Випадково, весною, пішки;Б. На пам’ять, завширшки, втричі;В. Поріг, по-моєму, прекрасно;Г. Любо, навзаєм, використано.2. Прислівник – це..А. Незмінна особлива форма дієслова;Б. Самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;В. Незмінна самостійна частина мови;Г. Службова частина мови.3. Прислівник напам’ять до розряду:А дії;Б. Місця;В. Причини;Г. Якісно-означальні.4. Прислівник мимоволі утворено :А. префіксально-суфіксальним;Б. основоскладання;В. безафіксним;Г. суфіксальним.5. Помилку в утворенні форми ступеня порівняння прислівника допущенов рядку:А. найліпше;Б. більш актуально;В. найменш вдало;Г. менш гірше.6. Усі прислівники пишуться з двома -нн у рядку:А. прекрасн..о, невблаган..о, незграбн..о;Б. грішн..о, невпин..о, живописн..о;В. рівнин..о, туман..о ..я;Г. бажан..о, попідтин..ю, перлин..о.Середній рівень7. Установити відповідність між прислівниками та їх розрядами зазначенням (за кожну правильну відповідь 0, 25б.)1 довіку А причини2 наперекір Б часу3 спересердя В дії4 вдвічі Г міри й ступеня дії5 по-українськи Д мети8. Установити відповідність між прислівником та формою ступеняпорівняння прислівника (за кожну правильну відповідь 0, 25б.)1 холодніше А проста форма найвищого ступеня порівняння2 найбільш чисто Б складена форма найвищого ступеня порівняння3 найгірше В проста форма вищого ступеня порівняння4 більш вдало Г складена форма вищого ступеня порівнянняДостатній рівень9. Утворити усі можливі форми ступенів порівняння прислівників легко, мало1, 5б)10. Записати слова, знявши риску. (2, 5б.)Незбагне…о, радіс…о, звич…о, зра…я, колектив…ий, зляка…о, успіш…о, розкіш…о, щоде…о, непереверше…о, нерівня…о, несподівано.Високий рівень11. Написати власне висловлювання на тему: «Важливо залишатисяЛюдиною». Увести в нього прислівники, підкреслити їх як члениречення (2 б !

а)

Объяснение:

б) якщо було б разом ,,напам'ять,, то це був би прислівник.

в) поріг - іменник

г) використано - дієприслівник

ответ: не боїться,недоробишся,не матиме,не бачив,непорушним.

Объяснение:

Написання не з дієсловом

Правопис НЕ з дієсловами

Окремо Разом

З усіма формами дієслова (крім дієприкметника) не звичайно пишеться окремо: не написати, не написав, не пишу, не писатиму, не пишучи, не написавши, не написано. У дієсловах неволити, ненавидіти, непокоїти, непритомніти, нехтувати, нетерпеливитися, нетямитися, нездужатися, незчутися, які без не не вживаються;

У дієсловах нездужати (хворіти), непокоїтися (турбуватися), неславити (ганьбити), нестямитися (втратити самовладання)*;

* Ці дієслова не слід сплутувати з дієсловами не здужати (не могти, не подолати), не покоїтися (не лежати, не спочивати), не славити (не прославляти), не стямитися (не прийти до тями, не встигнути збагнути), з якими не пишеться окремо.

Від дієслів з префіксом недо- треба відрізняти дієслова з префіксом до-, перед якими вжито заперечну частку не: не добачити (не помітити), не дослуха́тися (не прислуховуватися), не дотягнутися (не дістати). Разом не пишеться в префіксі недо-, який вказує на неповноту, половинчатість дії: недобачати (погано бачити), недочувати (погано чути), недочути (погано почути), недолюблювати (відчувати неприязнь), недосипати (мало спати), недоїдати (голодувати), недооцінювати (знижувати оцінку), недовиконувати (виконувати неповністю).

Якщо при дієприкметнику є слово, яке пояснює його, то не обов’язково пишеться окремо: не знаний (де?) тут; не бачений (доки?) ще; не чуваний (доки?) досі; не полоханий (ким?) ніким; не задоволений (як?) зовсім. Якщо при дієприкметнику нема пояснювального слова, то не можна писати і разом, і окремо, як із прикметником: незасіяне поле і поле не засіяне.

Слід розрізняти заперечне слово немає (його можна замінити формою нема), у якому не пишеться разом, і дієслово не має (він не має), з яким частка не пишеться окремо.

ответ: сi ми з нетерпiнням чекаємо приходу весни, коли стане теплiше i

природа прокинеться вiд тривалого зимового сну. А нашi предки,

виявляється, не просто мрiяли про цю пору року вони намагалися

прискорити ïï прихiд. Коли починали сходити снiги, а сонячне

промiння пригрiвало дедалi сильнiше, украïнцi проводили обряди

зустрiчi весни. Вони вважали, що в цей час вiдбувається боротьба

двох сил: морозу i тепла, i намагалися до веснi подолати

ïï супротивницю — зиму. Для цього по селах i полях

носили зображення сонця, водили хороводи, а в багаттi спалювали зроблене

з соломи опудало, яке втiлювало в собi постать зими.

Объяснение: