3.2. 10. Перепишіть, розкриваючи дужки. Від дієслів, що в дужках, утворіть дієприкметники й поставте їх у потрібному роді, числі й відмінку. 1. Сумно в гаю (заспокоїти), вічною ніччю (придавити 2. Земле моя рідна! Ти вздовж і впоперек (сходити) (натрудити) солдатськими ногами. З. Добріє світ, (народитися) в любові. 4. Край моря сонце золотить (укрити) лісом гори. 5. Рівно й спокійно дише (натомитися) з праці земля. Виконані практичні завдання надіслати до класруму в горизонтальному положенні.

1 Байдужість, найстрашніша хвороба нашого часу.

Не бійтеся друзі – писав П. Польський письменник Бруно Ясенський

Принаймі вони можуть вас зрадити. Не бійтеся ворогів . Принаймі вони можуть вас убити. Бійтеся байдужих. З їхньої мовчазної згоди творяться і зради, і вбивства.

Задумайся на хвилину читачу. Чи не «мовчав» і ти

часом? Там де треба було на весь світ кричати! Чи

не втікав задля власного спокою у життєві

кущики щоб нічого «не бачити» і «не чути» « незнати »? Пригадай читачу чи не проходив ти мовчки

коли хтось нівечив природу твоєї землі? Коли

якийсь ворожий зайда чинив наругу над

святинями твого народу? Над його історією?

Сполохані орли злітають у небо щоб у бойовому леті опуститися помстою на тих хто руйнує їхні

гнізда. Сполохані жаби стрибають у болото щоб

тихо і спокійно пересидіти небезпеку. Задумайся

читачу і зваж: хто ти?

                      Українські народні звичаї і традиції

Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас ідуть життєва мудрість та настанови щодо життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі, адже в них — світовідчуття та світосприймання нашого народу.

Дуже тісно народна творчість пов'язана із звичаями, що являють собою закони, якими українці керувались щоденно.

Як і рідна мова, звичаї об'єднують людей в один народ. Того, хто забуває звичаї, карають Бог і люди, а, за українським повір'ям, у батьків, що не дотримуються звичаїв, народжуються діти, які стають вовкулаками.

Після хрещення до хати сходились родичі та сусіди. Не можна було приходити з порожніми руками.

Говорячи про сімейні звичаї українців, слід згадати про приймац-тво, яке було традиційним явищем сімейних відносин та полягало у переході чоловіка до батьків дружини, якщо в цьому була необхідність. За приймаків також вважались посиновлені сироти.

Багатющий скарб звичаїв нашого народу ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.