359 1. Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Доведіть, що всівони є складними з різними видами зв'язку.1. Ще той папір від часу не зотлів і пам'ятка лишилась людям здавна, де за неграмотних французьких королів підписувалась Ганна Ярославна(Д. Павличко 2. Вітер на травах квітне, і хвиля у берег б'є, бо в серцімоєму рідне було і сьогодні є... (В. Підпалий). 3. За вікном полетіла біланитка блискавиці, а тоді вдарив грім, наче рикнув велетенський пес, щосторожить неміряний небесний дім (В. Шевчук).11. Визначте межі частин у кожному реченні та назвіть види й засоби зв'язку цих час-тин. Побудуйте схеми речень.-::-nynonui nououua i cunanuum ininnanavom Ovo​

ось твір.

"Відповісти чесно, або..?" Скільки разів ми чули цей вислів, але ніколи не сприймали його за щось більше ніж усталений народний афоризм, який увійшов в мову як і сотні інших, що характеризують особливості нашої багатогранної культури. З часом ми навіть і не замислюємось над його значенням. Хоча, насправді це питання постає щодня перед кожним із нас: зізнатися або приховати правду, піти на компроміс із власною совістю або вчинити холоднокровно, вибачитись і визнати провину чи уперто наполягати на своєму до останнього? І від того, який варіант з рештою буде обраний, залежить те, яким шляхом ми продовжимо рухатися: оберемо реальну дійсність або казкову оману? А як що до того, чи потрібно бути чесним із самим собою, та врешті-решт власною совістю? Особисто я вважаю, що наявність вміння чесно оцінювати себе - єдиний правильний шлях, який приведе до успіху. Довести своє твердження я можу, грунтуючись на переконанні про те, що скільки від правди не ховайся, та вона все одно тебе знайде. Так чи інакше ми можемо приховати, якусь таємницю від оточуючого світу, але не від себе. Можна безліч разів переконувати себе і намагатися знайти виправдання, але чи має це сенс, коли всеодно знаєш правду? Напевно, що ні, адже це так само безглуздо як переконувати вітер гнати струмені повітря в іншому напрямку.

Оригінал тексту: https://wholie.today/vminnya-ocinutu.php

Але ось настає вечер.Заря запалала пожежею і обхопила полнеба.Солнце садится.Воздух поблизу якось особливо прозорий,наче скляний;вдалині лягає м'який пар,теплий на вигляд;разом з росою падає червоний блиск на галявини,ще недавно облиті потоками рідкого золота;від дерев,від кущів,від високих стогів сіна побігли довгі тіні...Сонце сіло;зірка засяяла і тремтить у огнистом море заходу...Ось воно блідне;синіє небо;окремі тіні зникають,повітря наливається мглою.Пора додому,в село,в хату,де ви ночуєте.