Росте розібрати як частину мови

- Здраствуй, Ваня!- Привіт, Катенька! Куди ти так поспішаєш?- Біжу на підготовчі курси по хімії!- Ти хочеш здавати цей жахливий предмет? Куди?- Чому жахливий? Геть мне потрібний при надходженні в медичний університет. А ти куди йдеш, що несеш?- От, бачиш, папка в руках. Там мої малюнки. Але не звичайні, а зроблені на комп'ютері зі спеціальної програмі- Ти станеш дизайнером?- Так, але не просто, а веб-дизайнером. Ти знаєш, адже це моє захоплення вже давно. І тепер я вирішив зробити його своєю професією- Я думаю, у тебе їсти талант працювати із усякими комп'ютерними програмами. Для мене це - темний лес. Зате, я вважаю, що мій талант - лікувати людей- А яким саме доктором ти хочеш підлогу?- Кардіологом. Хочу лікувати серце. Адже найважливіший орган для людини. А зараз так багато людей страждають хворобами серця...- А що батьки думають у твоєму виборі?- Вони саме за. А от мій дідусь, що працює терапевтом, так той ні в яку не погоджується, щоб я теж стала доктором. Це, говорить, занадто важка робота- Катя, якщо всі так будуть думати, то нас лікувати некому стане!- От-От. І взагалі, мій дідусь здійснив свою мрію, став лікарем. А тепер мне забороняє. Нічого, тато на моїй стороні!- Ну, бажаю тебе удачі у твоєму важкому навчанні! Дзвони іноді, не пропадай!- И тебе удачі, Ваня! Як-Небудь подзвоню!

- Здрастуй, Андрію!

- Привіт, Петрику!

- Андрійко, ти вже вирішив, до якого вузу ти будеш вступати? Вибач, що я так відразу відверто питаю, але для мене ця тема болюча!

- Нічого страшного немає в цьому питанні. Я буду вступати в медичний університет.

- Ти вирішив бути доктором?

- Так, але ще не вирішив, яким саме. Схиляюся до того, щоб стати хірургом. Але мені непотрібно вирішувати це питання тепер. Повчуся три роки, тобі оберу спеціалізацію.

- А чому ти вирішив стати лікарем?

- Я вважаю, що здатний до роботи хірурга. У мене міцні нерви та гостре око! До того ж лікарі зараз дуже гостро потрібні в країні, без роботи я не залишуся!

- А я, мабуть, буду працювати в готелі.                                                                                                                                  

- Я знаю. Мені техніка до вподоби. Але мама мені голову гризе: мовляв, станеш адвокатом, будеш заробляти великі гроші. Будеш, мовляв, сидіти в кабінеті в білій сорочці. А станеш інженером, то все життя по заводам пробігаєш.

- Петрику, я не хочу образити твою маму, але в неї застаріла інформація. Зараз в країні надлишок юристів, а от інженерів якраз не вистачає. Куди ти потім влаштуєшся на роботу, якщо в тебе немає хисту до права?

- Ти так думаєш?

- Знаєш Наталку Бабій? Вона сяк-так, з трійками, закінчила юридичний. А тепер вже два роки роботи знайти не може!

- Невже...Ну, добре! Бувай друже, я обовязково подумаю над твоєю порадою. Мені самому вся ця юриспруденція не подобається...

- Бувай, Петрику! Щасти тобі!