1. Установіть відповідність між словом та правилом написання м’якого знака в ньому. 1. Маленький А. У дієслівних формах дійсного й наказового Крильця Б. У суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, - юсіньк-. 3. По всьому, покотьоло В. Після м’якого л перед наступним приголосним. 4. Гаснуть Г. У суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк-, -ість-. Д. Після м'яких приголосних у середині складу перед о. 2. Доберіть правило до написання слів смужечка, над річкою. А. М’який знак не пишеться після р у кінці складу або слова. Б. М’який знак не пишеться після н перед ж, ч, ш, щ. В. М’який знак не пишеться після шиплячих. Г. М’який знак не пишеться після ц у кінці запозичених іменників чоловічого роду. 3. Написання ненаголошених е, и можна перевірити за до наголосу в усіх словах, ОКРІМ: А. розлилася; Б. злетів; В. над селом; Г. хвилини. 4. Усі прийменники пишуться через дефіс у рядку: А. з/за, із/за, з/посеред Б. з/під, за/ради, з/проміж В. за/для, з/попід, з/поза. 5. Слово, утворене поєднанням основ, вжито в реченні: А. другому; Б. четвертому; В. восьмому. 6. Складним безсполучниковим є речення: А. перше; Б. друге; В. п'яте. 7. Складносурядним є речення: А. третє; Б. четверте; В. дев'яте. 8. Узагальнювальне слово вжито після однорідних членів у реченні: А. другому; Б. третьому; В. четвертому. 9. Узагальнювальне слово вжито перед однорідними членами у реченні: А. третьому; Б. четвертому; В. п'ятому. 10. Витлумачте значення слова покотьоло А. Туго скручений у вигляді канату шматок тканини Б. Замкнена крива, всі точки якої однаково віддалені від центра В. Дерев’яна дитяча іграшка, що має форму обруча

1. 1б)

2в)

3д)

4а)

2а)

3г)

4а)

5,6,7,8,9 нема речень

10в)

Думаю, що правильно, але перевірте!!!

У кожного народу є свої історії, в яких розповідається про походження Всесвіту, про появу першої людини, про богів і славних героїв, які здійснювали подвиги в ім’я добра і справедливості.

Подібні легенди виникли в глибоку давнину.

У них відбилися уявлення давньої людини про навколишній його світ, де все здавалося їй загадковим і незрозумілим.

Загадкове оточувало людину з усіх боків – в зміні дня і ночі, гуркоті грому, бурях на морі – людині бачилися прояви якихось невідомих і страшних сил, добрих чи злих. Це залежало від того, який вплив вони чинили на її повсякденне життя і діяльність.

Поступово неясні уявлення про явища природи оформилися в детальну систему. Людина одушевляла оточуючу її природу, наділяючи її людськими рисами, щоб пояснити те, що не розуміла. Так був створений невидимий світ богів, майже такий же, як і світ людей на землі. Відмінності були в тому, що з кожним богом пов’язувалося те чи інше явище природи, наприклад грім або буря.

Людська фантазія уособлювала в образах богів не тільки сили природи, а й абстрактні поняття. Так виникли уявлення про богів:

любові;

війни;

справедливості;

розбрату;

обману і т. д.

Історії, придумані в Стародавній Греції, відрізнялися особливим багатством художньої фантазії. Вони і були названі міфами (грецьке слово «міф» означає розповідь). Потім ця назва поширилася на такі ж твори інших народів.

У різних країнах безіменні народні співаки розповідали про знаменні події, про подвиги вождів і героїв. Твори передавалися з вуст у вуста протягом багатьох поколінь. Проходили століття, спогади про минуле ставали все більш непевними, і реальність все більше поступалася місцем фантазії.

Довгий час вважалося, що міфи – фантастичний вимисел, але виявилося, що це не зовсім так.

В результаті археологічних розкопок була знайдена Троя, причому саме в тому місці, про яке говорилося в міфах. Розкопки підтвердили, що місто кілька разів руйнували вороги. Кілька років по тому були розкопані руїни величезного палацу на острові Крит, про який також розповідалося в міфах.

Так з’єдналися разом історії про явища природи і богів, які керують цими силами, і розповіді про реальних героїв, які жили в далекі часи. Стародавні легенди стали міфами. Хоча образи міфічних героїв і прийшли з далекого минулого, їх історії продовжують хвилювати людей і в наш час. Вони продовжують жити сьогодні у творах живопису, літератури і музики.

Міфологічні образи зустрічаються і в мові. Так, з грецької міфології прийшли вирази:

Объяснение:

Заяц-очень чудесное/чудное животное. Зимой он линяет, и шёрстка становится у него белая. Совсем как первый, чистый снежок. А весной шёрстка совсем другая- светло коричневая. рыжая, либо чёрненькая. А бывают зайцы остаються такими, белыми.
Зайчики живут в лесу. Летом и весной питаются корнеплодами, растениями и ягодами.
Осенью иногда овощами- морковкой, огурцами. Хорошо едят зайцы и пшеницу, и зерно. А вот зимой откапывают трусишки-зайчишки под снегом листу, ветви.
Зайцы зимой и летом окраской шерсти. зимой-белая. как чистый снег. Летом- коричневая, совсем как земля.
У зайчишки множество врагов. Это- хищный волк, хитрица-лисица, крупные птицы, дикие собаки. Но заец хоть и трусливый окраской и ногами.
Зря говорят: заец -трус. Это совсем не так. если бы он был трусливым. слабым. хилым, то были зайцы-редкими животными. И были бы, занесенны в Красную Книгу, как вымирающее животное!