Інфінітив є частиною складеного дієслівного присудка в реченні * Ішов кобзар до Києва та сів спочивати. Піде на шлях подивитись, поплакати в лози. Будуть вишні, акації й клени так привітно, тепло шуміти. Хмари починають темніти, стають синьо-чорні. Правильно замінено пряму мову непрямою * Мавка просить Лукаша, що не чіпай березу, яку вона вважає своєю сестрою. Т. Шевченко писав, що я все покину і полину до самого Бога молитися. Старий Джеря просив Миколу, щоб той не зачіпав осавулу та не дражнив пана. Захар Беркут сказав, що доки ми будемо держатися купи, ніяка сила нас не переможе. Укажіть правильно побудоване речення з дієприслівниковим зворотом. * Готуючись до іспиту, у мене не було часу на розваги. Розподіливши обов'язки, почалася робота в лабораторії. Вивчаючи іноземну мову, мені часто доводиться радитися з викладачем. Скопавши город, хлопці почали садити картоплю. Односкладним є речення * У зів'ялих листочках хто може вгадати красу всю зеленого гаю? Плоди й насіння лікарських рослин збирають після повного їх достигання. У цей час у коренях рослин нагромаджується найбільший запас корисних речовин. Ще з юних літ мені відкрилась правда. Неправильно відокремлено обставину, виражену одиничним дієприслівником, у реченні * Ідуть по долині і, йдучи, співають. Підеш собі, зажурившись, гаєм по долині. Вони робили собі курбало у потоці і, роздягшись, бовтались в нім. Він збирав квітки, а, утомившись, лягав десь під сіном. Пунктуаційна помилка є в реченні * Дзвінкий гук ударився об близьку гору, вкриту лісом і залунав коло дальшого шпиля. Навіть у будень носила шовкові хустки, дорогі й писані мудро блискучі запаски. Потім Василько ніс вудки до хліва, складав на кілочки, вбиті під стріхою, і йшов у хату. А ось видніє стіжок сіна, залишений лісником для диких тварин. Укажіть речення з відокремленою прикладкою, у якому є пунктуаційна помилка. * Ви знаєте, що Свічка, брат наш славний, здобув для нас князівський привілей? Саньми правив Марко, старий повірений слуга Хмельницьких. Підвівся Іскра, полковий обозний, син Остряниці Якова, Іван. Голова колгоспу, колишній батьків товариш висловив щире здивування. Пунктуаційну помилку в оформленні цитати допущено в реченні * Шевченкове "...треба миром, громадою обух сталить..." стало афоризмом. І. Франко назвав І. Нечуя-Левицького: "всеобіймаючим оком Правобережної України". "Борітеся - поборете!" - цими словами Т. Шевченко став на захист усіх поневолених. "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову", - визначає роль мови поетеса. Двоскладним є речення * Благослови, отамане, байдаки спускати. Не страшні для мене вітри. Понад хвилі, понад море понесу з собою горе. Кору й бруньки лікарських рослин заготовляли напровесні. Правильно поставлено розділові знаки в реченні * "Христе, тікаймо!", - твердо й рішуче ла до неї Олеся. Він слухав, а потім сказав:" Ну й молодчина! Я б зроду такого не запам'ятав!" "Мова народу, - писав О.Гончар - це найбільший національний скарб". "Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі?", - думав молодий Джеря. Не містить односкладного називного речення текст * Старезні липи. Тут їх цілі пущі. І встав Пушкар. Обвів людей очима. Хустки. Очіпки. Свитки. Жупани. Осінь така мила. Осінь славна. Хата дядька Себастіяна. На ній темніє велике гніздо. Односкладним означено-особовим є речення * А там я поселю крилату, лелечу клекітну сім'ю. Сушили корені лікарських рослин в затінку, часто на горищі, і ніколи - на сонці. Бреду снігами мимо берізок і сосен, мимо дубочків і вільшини до хатки. З усіх садів пахло нагрітою на сонці корою дерев, набубнявілими бруньками.