Написати цікаву розповідь про ластівку.

Ластівкові – багате видами сімейство горобцеподібних. Більшу частину життя ластівка проводить в повітрі, дуже рідко опускаючись на землю. Вони навітьможуть ловити комах на льоту. Ластівки є перелітними птахами. Сьогодні відомо близько 120 видів цих птахів найбільша кількість видів мешкає в Африці . Відрізняє ластівку від інших птахів чорний шовковий фрак, біла грудка та гострий роздвоєний хвіст. Це спритний, витончений птах, може на льоту напитися і навіть на мить поринути в воду. Самці і самки мало чим відрізняються, хіба тільки менш контрастним оперенням у самки. Ластівок відносять до корисних птахів, бо вони поїдають велику кількість комах.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/rozpovid-pro-lastivku/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Ластівки є невеликого розміру. Прилітають до нас навесні. Дуже дружні птахи. Прилітають купками та селяться парами під стріхами наших будинків. Мають білу грудку. Крила довгі та тонкі. Хвіст теж довгий з роздвоєним глибоким вирізом на кінці. Їх легко впізнати по яскравому та блискучому оперенню. Воно синьо-сталеве, переливається на сонці. В негоду вони літають дуже низько, поїдаючи комах.  Ластівки гарно щебечуть восени, ми чуємо їх за вікном.

"Усі сидять у теплих будівлях, лишень мені не сидиться. Я хочу вийти на вулицю подивитись на свою будівлю, на інші будівлі і з радістю крикнути, що попри погоду, погодні негаразди я є щаслив(-им;-ою)
Коли я вийш(-ов;-ла) то побачила ще декілька дітей, які прямували до мене і я зайш(-ла;-ов) додому, адже було дуже холодно. За цими дітьми я га(-в;-ла) з вікна.
Усі вони були надзвичайно щасливі. Грали у сніжки, ліпили снігову бабу, раділи та веселились. По їхній поведінці я в якійсь мірі й впізна(-в;-ла) себе. набравшись сміливості я тепло вдягнувшись пішла до них. Відразу ж поча(-в;-ла) розмову. За перших 10 хвилин я зрозуміла, що це є мої люди, яким я дуже завдячую."- ось таку цікаву історію розповідав усім дітям на вулиці наш дід Афанасій. 

   Діалог на тему «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…» пропоную скласти так:
- Привіт, Марусю! Ви зустріли вчора твою старшу сестру?
- Привіт, Галю. Так, зустріли. Хоч їй і добре живеться з чоловіком в іншому місті, вона всеодно сумує за матусею.
- Мені здається, це у всіх так. Адже мама - найрідніша людина в світі.
- І де б ти не був, рідна домівка там, де живе твоя мама.
- Так. Важко і матусі без своєї дитини. Але вона ніколи в цьому не признається. І куда б дитина не йшла, мати завжди чекатиме на неї.
- Не дарма є вислів: . «Усе дороги й дороги, а до матері – стежка…». 
- Згодна. Любов до матері відома кожній людині. Іноді без неї стає так тоскно...
- Щаслива була тебе побачити. Дякую за приємну розмову та можливість подумати над важливими темами людського життя. Вибач, я маю бігти.
- І тобі дякую. Успіхів!