Твір-роздум на тему життя найдосвідченіший учитель

ЖИТТЯ - НАЙДОСВІДЧЕНІШИЙ УЧИТЕЛЬ

Якось один поет-пісенник сказав, що людина ніколи не навчиться ходити доти, доки не наб'є собі коліна. Інакше ка­жучи, скільки б не казали, що можна вчитись на помилках інших, але людина ніколи не набуде досвіду, не проживши власне життя, вчинивши безліч своїх помилок.

Візьмемо, наприклад, дитину. На початку свого життя вона ще не вміє ходити. Батьки вчать свого малюка цього, підтримують за ручки, показують, як треба правильно ста­вити ніжку. Але тільки тоді він по-справжньому навчиться ходити і буде твердо триматися на ногах, коли сам, без сто­ронньої до зробить перший крок, неодноразово впаде і наб'є собі декілька ґуль, тобто через власний досвід відчує рівновагу і зрозуміє, як треба діяти.

Та от людина подорослішала, обрала собі майбутню про­фесію, відповідно пішла у той чи інший навчальний за­клад. Але скільки б знань не вкладали в неї, скільки б людина не вчила теорію, вона тільки тоді стане спеціаліс­том своєї справи, коли піде працювати і надбає власний досвід у тій роботі, зробивши декілька, а можливо, і ба­гато помилок, особисто відчувши гіркий присмак невдач і радість від власних здобутків та перемог. І тільки тоді стане справжнім майстром, коли в неї за плечима будуть досвід і мудрість минулих років.

Тож життя — це, справді, найдосвідченіший вчитель, бо як би людина не вивчала писані закони, скільки б не про­читала книжок, та життя завжди поставить перед нею таку задачу, яку не до розв'язати жодна теорія, а до же лише власний досвід і власні знання, надбанні протягом життя.

ответ:

я коли- небудь обов"язково побуваю у єгипті.

вони стояли віч-на віч , не говорячи жодного слова .

хтозна-як вирішують питання в цих організаціях.

він по-батьківськи ніжно пригорнув до себе дитину.

кодна людина по-своєму   бореться з поганим настроє людина- однією, бореться- двома)

землю треба використовувати по-господарському.

коли-небудь сльози ображених повернуться до винуватого.

не треба йти далеко-далеко за щастям, бо воне знаходиться поруч.

кохання будь-де тебе зло не зробить.

воїни пліч-о- пліч стояли на захисті батьківщини.

 

объяснение:

Весна прийшла і все кругом ожило. Сонячні промені пробиваються крізь хмари, проганяючи холод. Сніг сходить з пагорбів веселими струмочками. Звідусіль чується їх дзюрчання. Весна прийшла і принесла нове життя.Зима намагається ще втриматися на своєму троні, проте з кожним днем сили її тануть, вона не може протистояти весні. Всюди чується голос весни: крапель, дзюрчання струмочків, веселе щебетання птахів.Коли весна вже зайняла свої володіння, починають прилітати птахи. Як вони скучили за рідною землею, і повертаються кожен рік з теплих країн, долаючи величезні відстані. Саме перелітні птахи говорять про те, що прийшла весна. Зимове царство зруйновано і тепер буде тепло.Починають прокидатися природа. На деревах починає розпускатися листя. Прокидаються і перші весняні квіти підсніжники, які наче сніг вистилають землю. Саме ці квіти є символом весни. Дні стає довшим, і від цього ставати веселіше. Так і хочеться цілими днями гуляти по вулиці.Багато роботи у звірів і птахів. Вони повинні вирити нори, побудувати гнізда. Також багато роботи і у людей. Весна пора роботи.