Написати лист до івана франка про враження з казки фарбований лис терміново, будь 2о і!

     Іван Франко написав багато чудових казок для дітей. Вони цікаві та повчальні.      

     «Фарбований лис» - одна із них. Головний герой твору – Лис Микита. Він має багато добрих рис. Він розумно уникав пасток, що готували для нього стрільці. Сміливий, спритний та вигадливий , коли треба знайти поживу не тільки для себе, а й для інших: він «ніколи не вертав з порожніми руками». Але дуже скоро загордився, став самовпевненим та хвальком, що завжди приводить до лиха. Не оминуло воно і Лиса. Швидко втікав від небезпеки, щоб його не наздогнали. Мудрість та хитрість до йому виплутатись зі складного становища: він заховався у діжці. Втомлений, терпляче чекав вечора серед їдкого запаху. Щире здивування переповнило Лиса від нового вигляду. І тільки небезпека минула, знову проявились найгірші риси: хитрість, брехливість, нечесність, хвалькуватість. Тому, коли відкрилась правда, сумна доля чекала Микиту - розлючені та обурені звірі пошматували його. Так зло було покарано.

      На мою думку, Іван Франко надав рисами Лиса , що звір багато в чому подібний на людей. Казка вчить бути чесними, оптимістами, знаходити вихід у складних  ситуаціях, поважати інших. Ось що я можу сказати про Лиса Микиту.
Думаю щось підійде

Кожен з нас залишається відповідальним за свої вчинки. Хтось обирає злочинний шлях, а хтось впевнено прямує до успіху. На мою думку, саме тому ніколи не можна приховувати чиїсь злочини. Такий вчинок - вибір самої людини, яка повинна була подумати про наслідки, перш ніж робити щось погане.                                                                                                                          Ми - творці власних доль. І якщо ми починаємо приховувати злочин, то й самі стаємо злочинцями. Уявімо, що ми бачили, як людина вкрала планшет у дитини. Ми знаємо, хто злочинець, але мовчимо, покриваємо його. Це неправильно, адже чинити треба завжди чесно та справедливо, а злодюга має бути покараний.

Объяснение:

Незвичайне явище природи, з яким мені доводилося зустрічатися

Мені хочеться розповісти про мурашник і його дивних маленьких мешканцях – мурахах. Мурашник – це ціла держава із гніздами-будиночками, складами, вулицями й, напевно, палацовою площею. А мурахи – стан організоване співтовариство, у якому є королева, є крилаті молоді самки й самці, є безкрилі робочі мурахи. Вони увесь час у русі: кудись біжать, щось тягнуть – працюють, роблять запаси на зиму й для майбутнього потомства. Але, виявляється, працюють тільки робочі мурахи або навіть мураха-раба. А «рабами» вони стали тому, що великі й сильні мурахи розорили гнізда більше дрібних побратимів, вигнали хазяїв, а їхні яйця й личинки перетягнули у свій мурашник, виростили з них зрілих мурах і змусили служити собі. У світі існують тисячі різних видів мурах

И в кожного виду свої звичаї, своя організація мурашиного співтовариства