Виділене слово(ТЕ, ЩО ЧЕРЕЗ РИСКУ) є сполучником і його треба писати разом у реченні А Що/б улітку не вродило, те зимою не завадить. Б Що/б не трапилося — будь людиною. В Що/б там не кричало, біжи й не оглядайся. Г Що/б не робив — роби добре. Д Що/б жить — ні в кого права не питаюсь!

Відповідь:

Д))

Пояснення:

Щоб жить- ні в кого права не питаюсь!

Відповідь:

Не до сну сьогодні Вутаньці. Непомітно вибравшись за табір, тінню стоїть перед степом,підставивши нічному вітерцеві свої вишневі рум'янці. Далекі чабанські вогні самотньо золотяться де-не-де. Данькового нема з-поміж них. Сумно, темно у Вутаньчиних світлицях. Пусткою дихає степ. Не сріблиться над ним м'яке місячне сяйво. На степовій могилі забовваніла якась висока постать. Може, панський об'їждчик задрімав у сідлі? Величезна кам'яна баба зловісно випливла з темряви дівчині назустріч (О. Гончар).

Пояснення:

Вишневі рум'янці - якісний прикметник

Чабанські вогні - присвійний прикметник

Вутаньчиних світлицях - присвійний прикметник

Місячне сяйво - відносний прикметник

Степовій могилі - присвійний прикметник

Кам'яна баба- відносний прикметник

– ГЕС (гідроелектростанція) – ж.р. – потужна, Дніпровська;

– НДІ (науково-дослідний інститут) – ч.р. – великий, відреставрований;

– безе – с.р. – смачне, повітряне;

– Гаїті (країна) – ж.р. – далека, екзотична;

– фрау – ж.р. – висока, інтелігентна;

– Токіо (місто) – с.р. – велике, сучасне;

– аташе – ч.р. – військовий, досвідчений;

– гризлі – ч.р. – грізний, незграбний;

– поні – ч.р. – маленький, витривалий;

– какаду – ч.р. – кольоровий, галасливий;

– шансоньє – ч.р. – відомий, талановитий;

– багі – ч.р. – червоний, потужний;

– кашне – с.р. – тепле, синє