Установіть відповідність між реченням та ускладнювальним елементом у ньому.1 Звертання.2 Однорідні присудки.3 Однорідні обставини.4 Вставне слово.А Стрімка гірська річка рветься, шукає собі русла, потужним струменем падає з висоти Б Ой, не шуми журливо, темний гаю мій В Ви десь, мабуть, не з наших сіл Г Мандрували гайдамаки лісами, ярами Д Мав він вдачу теплу й щиру

І здавалось: розтає сніжинка.Запахло дужче осінню: листя пожовкле, як із кульбаби пух, вітер рвав і кружляв ним по голих городах. Любіть книгу: вона до вам розібратися в строкатому плетиві думок, навчить вас поважати людину Надворі було видно, як удень: було видно усе дерево в садку, всі верби, кожну гілляку, кожний збляклий листок… Я відчував: пахне м’ятою.Пройшла мить — літак зник за лісом.Тепловоз на станції чмихнув дуже — у лісі покотилася луна.Подивилась ясно — заспівали скрипки.Защебетав соловейко — пішла луна гаєм.Щастя-це доля.

   Дуже швидко пробігло спекотне літо, і тепер лісові ділянки, галявини, струмочки і ставки підпорядковані        до вересня. Вранці вже прохолодно, а вдень гріє сонечко. Воно ще нагадує про літнє тепло.       Після довгої виснажливої роботи відпочивають поля, зібраний урожай в садах. Тепер скрізь усе сповнене прохолодою осінніх місяців. Часто на небі з’являються сірі хмаринки, мрячить нескінченний дощик. Ніби поринувши у думи, затужив безмовний ліс. Скоро на деревах не залишиться жодного листочка, гілки не будуть захищені від бездушних дощів і морозів.       Ось кленовий листочок не поспішаючи вальсує в повітрі. Ніби поринувши у думи перед довгими зимовими сновидіннями, сумно поскрипує немолодий вже дуб. Навколо одягненого в мох трухлявого пенька розташувалися стрункі опеньки. Їх тут дуже багато, всі вони так і хочуть потрапити в кошик. Травка вся зблякла і опустилася до землі, і лише крихітні червонуваті зірочки вересу приносять радість. 
       Ми бачимо, як високо в небі на прощання кружляють журавлі. Вони прямують у теплі краї і сумно курличуть про те, що прийшла осінь. У такі миті нам стає сумно, ми починаємо розмірковувати про наше призначення у цьому прекрасному світі.