Допущено пунктуаційну помилку в реченні в рядку. А. спадщина Франка є багатющою, однак вона є маловивченою. Б.нетільки злива мела в ту ніч, а й блискавки шмагали потріскані від спеки поля.В. де-не-де біля вирв сивіє безводний полин , або кущиться пахучий чебрець. Г.не лише ми з Піратом боялись баби, а й мати остерігалась їїпрокльонів.​

В общем это цитаты и если их по отдельности вводить тебе выдаст как правельно раставить знаки препинания  

Объяснение:

1. Життя торкає серця струни чулі, і я на крилах пісні лину знов.

2. Лиш той творити може, хто любить свій народ.

3. Поет -хто понад отчою землею, орлом зліта до неба вселюдського.

4.  Ми одностайні у труді- і цим ми вічно молоді!

5. Свій меч  історія підносить - і долу падає ярмо.

6. Ніколи я не знав, як  тяжко жить, без солов’я, що в пісні аж тремтить, тільцем своїм маленьким і  гарячим

7. Я так люблю зимові вечори в людському домі, де  зростають діти.

8. Доки на світі є діти, доки вони здорові і щаслив,і  доки вони сміються, Земля наша — диво!

Держи ответы)​

1

5 - 9 классы Українська мова

Хлiб - найбiльше багатство

Попроси больше объяснений Следить Отметить нарушение Trol666l 19.04.2018

ответ

ответ дан

uliprotas

У всі віки, на всіх перепуттях історії хліб був найбільшим з багатств. Коли його обмаль — чваньковите золото просто непотріб. Його закопують в землю як мерця, його ховають за ковані двері як найпідлішого злочинця. А хліб і в бундючні хороми, і в прості селянські оселі здавна вносили на підноеах з шанобою. Ти, золото, годишся тільки для того, щоб на тобі подавати до столу звичайний.чорний житній хліб. Недарма збіднілі народи відверталися від держав, що мали багато золота, й простягали руки до тих, які мали багато хліба.

Хліб переважає все. Одне пшеничне зерно тяжче за гори золота. Вкинуте в землю, воно за один лише рік дає тисячі зерен. А золотий мішок вік пролежить в землі і нічого не вродить.

Тож недарма хлібом і біллю зустрічає Русь своїх дорогих гостей. Ідіть, народи! Русь не відмовить вам, як не відмввить у хлібі сусід сусідові, село селу. Можливо, в інших державах не так заведено. Можливо, там, де владарює золото, за хліб і гребуть золото. А у нас ні. У нас віддають хліб тією ж міркою, якою позичали… Ми позичаємо хліб на багатство.