1. Уточнюючими називають члени речення, які: А розширюють зміст речення; Б уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення; В конкретизують зміст сказаного. 2. Укажіть правильне твердження. Відокремлюватися можуть: А підмет, присудок, обставина; Б підмет, означення, обставина; В підмет, присудок, означення; Г означення, додаток, обставина. 3. Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова? Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа. А Відокремлене означення; В відокремлена уточнююча обставина; Б відокремлений додаток; Г відокремлена прикладка. 4. Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом. А Подорожні, зачаровані піснею, сиділи й мовчали. Б Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. В В імлистій далині стояли широкі лани золотого жита та пшениці. Г А он старе Монастирище, колись козацькеє село. 5. Укажіть речення з відокремленою обставиною. А Нікого тут нема, крім мене й господині. Б Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні. В Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. Г І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. 6. Укажіть речення, у якому є відокремлений додаток. А Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника… Б Незважаючи на вітрець, робилося душно. В Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять. Г У лісі, на галявині, є ще хтось. 7. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1 відокремлений уточнюючий член речення 2 відокремленою обставиною 3 відокремленим додатком 4 відокремленим означенням А Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману. Б Лев упав і довго, лежачи, стогнав. В Тут, під кронами білих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа. Г Здається, вогнем чудесним сяють зорі з дніпровських круч. Д Не маю іншого тепла, окрім отчого краю. 8. Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення і синтаксичною роллю, яку вони виконують. 1 уточнюючим додатком 2 уточнюючою обставиною місця 3 уточнюючим означенням 4 уточнюючим підметом А Пірат був звичайний пес, трудяга. Б Уже багато років, відколи його забрано од матері, ніхто ні про що не питав. В І тут, в Америці, живу я Україною. Г Надійшли жнива, достигла Василева пшениця — така гарна, колос у колос. Д Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий. 9. Виконайте синтаксичний розбір речень. * Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до синіх небес.

1.   Уточнюючими називають члени речення, які:

Б   уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення;

2.   Укажіть правильне твердження. Відокремлюватися можуть:

Г   означення, додаток, обставина.

3.   Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?

Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні щастя, літа.

В   відокремлена уточнююча обставина;

4.   Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене дієприкметниковим зворотом.

А   Подорожні, зачаровані піснею, сиділи й мовчали.

5.   Укажіть речення з відокремленою обставиною.

Г  І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої.

6.   Укажіть речення, у якому є відокремлений додаток.

А   Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника…

7.   Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1 відокремлений  уточнюючий член  речення  - В   Тут, під кронами білих каштанів,

причаїлися наші, повні щастя, літа.

2 відокремленою  обставиною  - Б   Лев упав і довго, лежачи, стогнав.

3 відокремленим додатком  - Д   Не маю іншого тепла, окрім отчого краю.

4 відокремленим  означенням  - А   Спить вітер на колінах у беріз, окутаних у молоко туману.

8.   Установіть відповідність між відокремленими уточнюючими членами речення і синтаксичною роллю, яку вони виконують.

1 уточнюючим додатком  - А   Пірат був звичайний пес, трудяга.

2 уточнюючою  обставиною місця  - В   І тут, в Америці, живу я Україною.

3 уточнюючим  означенням  - Г   Надійшли жнива, достигла Василева  пшениця — така гарна, колос у колос.

4 уточнюючим підметом  - Д   Він, Шептало, кінь особливий, кінь білий.

9.   Виконайте синтаксичний розбір речень.

*  Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до синіх небес. (Розповідне, неокличне, просте, двоскладне, повне, поширене, ускладнене вівдокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом).

Объяснение:

«Не потрібно витрачати гроші на перейменування вулиць, - вважає Любов Самійлівна Шаганова, - цей крок не принесе полегшення городянам - не стануть дешевше ліки і не зменшиться злочинність. Краще витратити гроші на асфальтування тротуарів. Ставлячи питання про перейменування, слід враховувати також, що старі назви було дано «при царському режимі», з яким пов'язано чимало імен, які заплямували себе кров'ю. Миколаїв розбудовується, з'являються нові вулиці, і ось для них-то і необхідно вибирати відповідні назви або імена гідних полководців, учасників ВВВ (наприклад, вулиця Ковпака) ». Любов Самійлівна живе в будинку на площі Комунарів, з її думкою згодні багато сусіди. «Пора поставити в цьому питанні крапку і не хвилювати людей», - підсумовує наша городянка, яка ще в 1944 році приїхала до Миколаєва з батьками з Білорусії і місто наше став їй рідним.
***
«У нас що - більш злободенних питань немає, на що можна витратити гроші? Я знаю своє місто за теперішніми назвами вулиць, а вивчати місто за «старими-новими» назвам - це зайве навантаження на психіку. Вона і так страждає від нескінченних будівництв будок, базарів законних і стихійних, забігайлівок, рекламних щитів, смітників, розбитих доріг, знівечених стрижкою дерев, зграй безпритульних собак, бомжів, алкашів, що палять і матюкаються малоліток ... Я завжди виходила на зупинці «Радянська», приїжджаючи з Корабельного району, а тепер не відразу побачиш цю вулицю. Впираєшся в огорожу з будок, а протиснувшись між ними, впираєшся прямо в туалет. Краса! У що перетворився наше місто? .. Не ставте в приклад Одесу, там в основному живуть богоугодні люди. Ось коли Миколаїв прийме європейський вигляд, тоді й назвами вулиць можна зайнятися »... Це рядки з листа Алли Олексіївни Лобовий.
***
Зателефонував до редакції і ветеран ВВВ Валентин Іванович Бірюков: він згоден з основними тезами статті, ідею перейменувань вважає правильною. Валентин Іванович родом з Харкова, людина з трьома вищими освітами: історик-політолог, юрист, психолог. Питання історії знає досконало і бачить, як перекручуються сьогодні в Україні багато історичних подій і факти. Ось чому вулицями потрібно давати «вічні» імена, імена людей з незаплямованою репутацією, з чистою совістю, імена тих, хто дійсно гідний бути увічненим в історії міста. Така думка нашого городянина.
***
Велике лист ми отримали від колишнього педагога, відмінника освіти України Людмили Шумакова. «Мене схвилювала стаття« Імена вулиць - частина історичної пам'яті ». Згодна з автором, що цю проблему не можна залишати на завтра, а потрібно вирішувати «тут» і «зараз». Ця проблема змусила мене ще в 2003 році звернутися до міськради з пропозицією про перейменування вулиць, але відповідь я отримала негативний ».
«Хочу висловити свою думку, - пише далі Людмила Шумакова. - Треба повернути початкові імена більшості старих вулиць, дані ним при народженні, але при цьому залишити назви вулиць, що носять імена героїв ВВВ, робітників-революціонерів (Чигрин, Гмирі), а також імена діячів російської та української культури (письменники, лікарі, вчені та т.д.). Пропоную назвати один з кращих проспектів в Миколаєві іменем Миколи Миколайовича Аркаса (про це наша городянка писала в листі до міськради 9 років тому - прим. Авт.). Я багато років вивчала життя і діяльність цієї людини - етнографа, історика, композитора, командора Миколаївського яхт-клубу, мецената, просвітителя. Його життя не заплямована нічим. Його предки - включаючи діда, батька і матір - багато зробили для економічного та культурного розвитку нашого міста, і цей внесок важко переоцінити. Вважаю також за необхідне повернути історичну назву - «Аркасовскій сквер».
Працюючи вчителем у Миколаєві 25 років, Людмила Шумакова (до речі, «за походженням» - донеччанка) постійно використовувала топоніміку нашого міста для патріотичного виховання школярів.
***
А ось ще одна думка, досить цікаве, - від учасника ВВВ, ветерана праці В.Г. Таран.
«Історія завжди писалася на догоду часу і особистостям. А в Україні в даний час стало якоюсь потребою істориків і не істориків перекроювати її під думки впливових всякого роду замовників. Не виключенням є і історія найменувань. Ось і наші топоніми стрепенулися. Ну не подобається їм чи замовникам, наприклад, що вулиця Будьонного так названа. Ну не подобається, скажімо, тим, що Будьонний вуса підфарбовував, та й взагалі був таким-сяким та інше. Ну називалася ця вулиця раніше, до Будьонного, по-іншому, так і цій назві можна підшукати компромат або придумати його. Ех, давайте її перейменуємо і назвемо «Бандерівська» або «януковські» ...
Думаю, 99,8% населення по барабану, як називається їхня вулиця, сквер, площа, театр ... Хтось знає, чому так називається. Ну і що? А хтось не знає і не замислюється над цим. І патріотизм до цього ніяк не відноситься. А загалом, це історія і кожен цікавиться знайде в ній і позитивне для себе, і негативне, до чого можна причепитися. Так що, вгамуєтеся, панове топоніми і замовники. Займіться чимось іншим - корисним для населення, що не вимагає витрати народних грошей. Їх і так не вистачає ».
***
Ось такі різні думки склалися у наших читачів. З одними можна посперечатися, інших подякувати за розуміння. Тема ця, самі розумієте, суперечлива і невичерпна. Ми її продовжимо в одному з найближчих номер

Ружба — це достатку рiч, сварка — вороговi свято. Друзiв
сто — i мало ïх. Ворог — i один — багато. Д.
Бiлоус. У будинку людського щастя дружба зводить стiни, а любов
утворює купол. У цих словах К. Пруткова образно визначена роль
дружби в людських стосунках. Нинi, коли час збiгає надзвичайно
швидко, коли ритм життя набуває шаленого темпу, коли не
вистачає часу для спiлкування, а телебачення подекуди
замiнює людське спiлкування — чи актуальнi питання глибоких,
вiдданих дружнiх взаємин? Чи не замiщуються цi вiдносини
поверховими приятельськими, якi засновуються на спiльностi справ i
вiдпочинку? Дружба ушляхетнює життя, ïï шанували та
возвеличували мислителi давнини. Дружба, в оцiнцi Аристотеля, —
найнеобхiднiше для життя: адже нiхто не волiє жити без друзiв,
навiть якби вiн мав усi iншi багатства. Далi вiн роз'яснював:
Дружба ле тiльки неоцiненна, а й прекрасна — ми уславлюємо I того, хто любить своïх друзiв, мати багато друзiв — це чудово, а деяким навiть ! здається, що бути хорошою людиною i другом — це одне й те саме.Надзвичайно високо оцiнюється дружба в украïнськiй культурi й ментальностi. Розкриваючи велику силу дружби, Григорiй Сковорода наводить слова Плутарха:
Дружба, супроводжуючи життя, не тiльки додає втiхи й чарiвностi свiтлим його сторонам, а й зменшує страждання, i Бог, додавши до життя дружбу, зробив так, щоб все було радiсним, приємним i милим, коли друг поруч i разом iз вами втiшається. I як би пiдлесник не кував лихо, використовуючи насолоди i приємностi, треба знати, що вiн нiчого радiсного не вносить у дружбу.Сковорода навчав бути обачливим у виборi друзiв. Звичайно, час вносить своï корективи, але такi поняття, як дружба, любов завжди залишатимуться найвищими цiнностями. Вони являють собою якийсь таємничий процес, який неможливо запрограмувати, наповнюють життя радiстю спiлкування, взаєморозумiння, емоцiйно збагачують його. ”' У психологiï поняття дружба визначається як стiйкi iндивiдуально-вибiрковi мiжособистiснi вiдносини, якi характеризують взаємну прихильнiсть ïх учасникiв, взаємнi очiкування вiдповiдних почуттiв та вiддання переваги. Розвиток дружби передбачає слiдування ïï неписаному кодексу, що стверджує необхiднiсть взаєморозумiння, вiдвертостi та щиростi. Вона передбачає довiрливiсть, активну взаємодо взаємний iнтерес до справ та переживань iншого, щирiсть та безкорисливiсть почуттiв. Серйознi порушення кодексу дружби ведуть до ïï припинення, або до поверхових приятельських стосункiв, або навiть до перетворення дружби у ïï проз и лежнiсть — ворожiсть. Найбiльшоï iнтенсивностi досягає дружба в юнацькi роки та в перiод ранньоï зрiлостi, коли вiдзначається виняткова значущiсть вiдносин iз друзями, найбiльша частота зустрiчей i найбiльший обсяг спiльно проведеного часу. При цьому вiдносини мiж друзями наповненi глибоким емоцiйним змiстом i часто зберiгаються протягом усього життя.
Дружба виступає iнодi своєрiдною формою психотерапiï.
Вона дозволяє висловити потаємнi почуття, якi переповнюють
людину, та знайти пiдтримку тих, хто подiляє ïï думки.
Для мене друзi мають дуже велике значення. Це найдорожчi люди пiсля
батькiв. З ними я завжди можу бути вiдвертим. Разом iз друзями я швидше
знаходжу розв'язання будь-якоï проблеми, з ними легше виконувати
усiляку роботу, радiснiше проводити вiльний час. Я цiную своïх
друзiв, намагаюся не сваритися з ними й допомагати ïм завжди, коли
виникає потреба. Тож справдi, як стверджує украïнське
прислiв'я, людина без друзiв — що дерево без корiння.