Объяснение:
СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
СХЕМА АНАЛІЗУ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ
1 етап
I. Визначити тип речення за метою висловлювання
(розповідне / питальне / спонукальне).
II. За емоційно-експресивним забарвленням
(окличне / неокличне).
III. За характером відношення до дійсності
(стверджувальне / заперечне / стверджувально-заперечне).
IV. Встановити тип речення за наявністю / відсутністю сполучникових засобів
(сполучникове / чи (і) безсполучникове).
2 етап
Загальна характеристика речення за типом зв’язку
V. Якщо сполучникове, то сурядне чи підрядне.
VI. Послідовність аналізу речень із сурядним типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Семантико-синтаксичні відношення між частинами (єднальні, зіставні, протиставні, розділові, градаційні, приєднувальні) та тип структури (відкрита / закрита).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної предикативної частини за схемою речення.
6. Пунктуація.
Якщо підрядне
VII. Послідовність аналізу речень із підрядним типом зв’язку.
СХЕМА РЕЧЕННЯ (горизонтальна і вертикальна)
1. За кількістю частин (двокомпонентне / багатокомпонентне)
2. Багатокомпонентне
- вказати різновид:
супідрядність (однорідна / неоднорідна)
чи послідовна підрядність)).
контамінована підрядність (з подальшою характеристикою)
3. Позиція підрядної частини щодо головної (чого стосується підрядна частина: одного члена речення, словосполучення чи всього змісту головної і визначення на основі цього типу структурної взаємодії – розчленованої / нерозчленованої структури).
5. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
6. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
7. На яке питання відповідає підрядна частина.
8. Вид підрядної частини за всіма принципами
9. Аналіз кожної частини (головної та підрядної) за схемою речення.
10. Пунктуація.
Якщо безсполучникове
VIII. Послідовність аналізу речень із безсполучниковим типом зв’язку:
1. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
2. Кваліфікація зв’язку між частинами та їх змістових відношень (однобічні відношення / двобічні; відкрита / закрита структура).
3. За формальним виявом: формально елементарне / формально неелементарне.
4. За семантичним виявом: семантично елементарне / семантично неелементарне.
5. Аналіз кожної частини за схемою речення.
6. Пунктуація.
Якщо багатокомпонентне речення з різними видами зв’язку
ІX. Послідовність аналізу речень із різними типами зв’язку:
1. Кількість частин / компонентів / блоків (виокремити їх, охарактеризувати тип зв‘язку на зовнішньому рівні членування).
2. Кількість частин (виокремити кожну з них і назвати).
3. Частини речення із сурядним типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
4. Змістові відношення між сурядними частинами.
¨5. Частини речення із безсполучниковим типом взаємовідношень, засоби їхнього поєднання.
¨6. Кваліфікація зв’язку між частинами та їхніх змістових відношень.
¨7. Кваліфікація підрядних частин і встановлення їхнього зв’язку з головною.
¨8. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.
¨9. Аналіз кожної частини за схемою речення.
10. Пунктуація
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Записати речення. Виконати морфологічний аналіз виділених слів 1. Веселе сонечко ховалось в чарівних хмарах весняних. 2. На мою землю неабияка радість завітала. 3. Хрущі над вишнями гудуть. сонечко- чарівних- весняних- мою- неабияка- вишнями-
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою