Скласти казку про арабські та римські цифри

Якось зустрілись дві цифри: одна арабська, а друга римська. І тоді вони не могли зрозуміти, хто важливіше,і вирішили влаштуватись війну: Хто переможе, той і буде головною цифрою. Почали вони воювати таким чином: один хлопець використовував тільки арабські цифри, а інший тільки римські.Перший хлопець використовував римські щоб замінити такі слова, як "Перший, другий, третій...".

А арабські цифри використовував інший для нумерації. Наприклад Один, Два,Три...

І всі використовували для різних цілей, і усі вони виявилися корисними! Тоді вони вирішили не воювати більше. Замість цього вирішили змиритися з цим непорозумінням, і збудували собі Царства: арабська цифра збудувала собі царство, а римська собі.

І жили вони багато років, а головне, не воювали.

Відповідь:

Важливо пам’ятати: людина має бути щирою, привітною.

Важливо пам'ятати  - складений іменний присудок

Людина - підмет

Має бути щирою - складений іменний присудок

(Має бути) привітною - складений іменний присудок

Схема: []:[]. -> пам'ятати (що саме?), тому двокрапка

Синтаксичний розбір:

1. За будовою: складне безсполучникове

2. За емоційним забарвленням: неокличне

3. За метою висловлювання: розповізне

4.1. Важливо пам'ятати

За будовою: простеЗа емоційним забарвленням: неокличнеЗа метою висловлення: розповіднеЗа складом граматичної основи: односкладнеЗа наявністю другорядних членів речення: відсутніЗа наявністю ускладнювальних компонентів: відсутніЗа наявністю чи відсутністю необхідних членів речення: неповне

4.2. Людина має бути щирою, привітною

За будовою: простеЗа емоційним забарвленням: неокличнеЗа метою висловлення: розповіднеЗа складом граматичної основи: двоскладнеЗа наявністю другорядних членів речення: відсутніЗа наявністю ускладнювальних компонентів: однорідні присудкиЗа наявністю чи відсутністю необхідних членів речення: повне

Я писал это сочинение под свой край изменеш чучуть вот (я сам писал)

 

                                                                                                                            И я смотрю — я просто очарован!

                                                                                                                            Уже вдали край неба засиял.

                                                                                                                            Так здравствуй,

                                                                                                                             Здравствуй,

                                                                                                                             Утро Приднестровья!

                                                                                                                             Любимая

                                                                                                                             И светлая Земля!        

                                                                                                                                                (Н.В. Иченко)

Я  живу в прекрасном крае --Приднестровье. Само название уже говорит о жемчужине нашего края  -  реке  Днестр. В лучах теплого южного солнца величавый  Тирас несет свои воды. Его высокие берега одеты в зелёные леса. Трудолюбивые люди  разбили множество фруктовых садов. А главной гордостью стали виноградные плантации. Далеко за пределами государства известны вина из чудесного сока.

Каждое время года неповторимо красиво в моем краю. Лето радует зеленым ковром трав и разноцветной россыпью цветов.  Осень раскрашивает всеми цветами радуги листья лесов, садов, и парков. Прогулка за опятами или маслятами дает заряд бодрости и полные легкие кислорода. Зима - осыпает искрящимся инеем ветви деревьев и причудливой формы кусты. Рисует ажурные узоры на окнах. Сковывает льдом реку и сердито трещит морозом. И вот, наконец, девочка-весна уже осторожно заглядывает раскосыми зелеными глазами сквозь узорчато-искристую зимнюю мантию. То зазвенит она веселым смехом капели, то кинет россыпь подснежников на лесную полянку.

Этому краю посвящено очень много стихов, потому что нельзя не любить это благодатное место. Клубящийся над водой туман, дает ощущение жизни над облаками. Кусочек рая -  так называют местные жители эту землю. Закончу я свой рассказ еще одной цитатой из стихотворения нашего земляка- рыбничанина – Николая Васильевича Иченко:

                                          Во мне живёт, цветёт и зреет

                                          Мой добрый край, мой славный край!