Спишіть речення, ставлячи, де треба, розділові знаки.1.голова без розуму як ліхтар без свічки .2. щире слово всіх як сонце зігріває.буває. 3. буває, що восени сонце прогріває майская улітку 4.дощ ллє як із відра.

Голова без розуму,як ліхтар без свічки.
Щире слово всіх,як сонце зігріває.
Буває,що восени сонце прогріває майчкая улітка.
Дощ ллє,як із відра

1. другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: б) відокремленими. 2. відокремлюються: а) лише другорядні члени речення. 3. речення з відокремленим членом: в) зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (м. олійник). (відокремлене означення) 4. речення з відокремленим означенням: в) у сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (а. шиян). 5. речення з відокремленим неузгодженим означенням: г) юрій яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (петро панч). 6. речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: а) осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (о. довженко). 7. речення з відокремленою прикладкою: г) і оксану, мою зорю, мою добру долю, що день божий умивали (т. шевченко). 8. речення з відокремленим додатком: б) нікого тут нема, крім мене й господині (м. рильський). 9. відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою соломії (м. коцюбинський). – г. відокремлене означення. 2) нехай мене, кармелюка, в світі споминають (марко вовчок). – б. відокремлена прикладка 10. синтаксичний розбір речення. |замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (і [|_ _ _|, ═ —]. речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком. граматична основа: підмет – щогли; присудок (═) – виросли. другорядні члени речення: обставина місця – край шляху; означення узгоджене (~~~)– металеві; додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.

1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються:
    Б) відокремленими.

2. Відокремлюються:
     А) лише другорядні члени речення.  

3. Речення з відокремленим членом:
    В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)

4. Речення з відокремленим означенням:
    В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).

5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
    Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).

6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
    А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).

7. Речення з відокремленою прикладкою:
    Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).

8. Речення з відокремленим додатком:
    Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).

9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
    1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –  
         Г. Відокремлене означення.

     2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). –                  Б. Відокремлена прикладка

10. Синтаксичний розбір речення.

|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].   
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.

Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.  

Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край  шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.