Подані словосполучення запишіть у формі давального відмінка, звертаючи увагу на милозвучність мовлення. прокоментуйте написане. завідувач відділу лідія олександрівна, директор ільчишин орест павлович, керівник коваленко лариса олексіївна, проректор кирилюк юрій володимирович, бригадир михайлів назар васильович, бухгалтер вербовий микола петрович, старший викладач давиденко ольга леонідівна

Завідувачу відділу Лідії Олександрівні ,директору Ільчишину Орест Павловичу , керівнику Коваленко Ларисі Олексіївні, проректору Кирилюк Юрію Володимировичу ,бригадир Михайлову Назару Васильовичу ,бухгалтеру Черговому Миколі Петровичу ,старшому викладачу Давиденго Ользі Леонідівни

Никита Кожемяка - герой народной сказки. В ней рассказывается о том, как Змей тиранил все царство, требуя себе в жертву живых людей. И вот, когда в жертву ему принесли дочь царя, она узнала у Змея. что только Никита Кожемяка сможет его убить. Пошел царь просить Никиту о но тот от неожиданности порвал все шкуры, которые как-раз мочил, рассердился и отказал. Пошли к Кожемяке старики, но и они встретили отказ. Но когда прибежали к нему маленькие дети, начали плакать да умолять, тут уж его сердце не выдержало и он пошел к Змею.
Как и в каждой сказке, добро победило зло. Змей убит, народ
Никита предстает перед нами человеком необычайной силы. Когда он сердился, то в гневе мог отказать и самому царю. Но, все таки, он был очень добр и мягок в душе, ибо не выдержал детских слез, и пошел на битву. 
Никита Кожемяка - воплощение слваного русского богатыря, коими всегда славилась словянская земля.

Мабуть,в житті кожної людини буває такий момент,коли ми ненароком ображаємо свого найліпшого друга лише через те,що сьогодні ми "не в дусі".Або просто зі злості кажемо другові такі огидні слова,що самому бридко стає.І,потім,ми про це,звичайно,забуваємо.І думаємо,що наш друг також забув про цю прикрість.Так,мабуть,і забув,і ,навіть,пробачив.Проте слід від нашої образи залишится в його душі на все життя.
Треба берегти друзів,бо вони у нас-одні,так само,як наші батьки.Спершу,перед тим,як зось сказати-треба добряче подумати.І зарубати собі на носі,що від нашого "приємного" слова,може постраждати дружба!