Твір опис пам’ятки історії культури на основі власних

 Проект Великого міського театру, так колись називався Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької, розробив талановитий польський архітектор Зигмунд Горголевський. Будівництво почалось у червні 1897 року, а 4 жовтня 1900 року відбулась перша оперна вистава. 

       Будівля призначена для проведення вистав. Зала глядачів може умістити 1002 особи, вона побудована у вигляді ліри, чотири яруси якої мають 44 ложі для глядачів. 

     Основою фасаду є складний портик, його ще називають парковий павільйон з колонадою. Він упирається на колони та потрійну аркаду на колонах, утворену рядом арок. Головний фасад має розділений горизонтальним муруванням перший ярус. У його нішах розташовані три входи. На краях другого ярусу головного фасаду розміщені дві сидячі алегоричні статуї: зліва жінка з маскою  уособлює комедію, справа жінка з ножем – трагедію. 

Це місце має досить багато відвідувачей,адже через таку красу просто не можливо пройти повз.

У кожної людини свої вподобання і кожен проводить свій вільний час за найулюбленішим заняттям.
У мене нема багато вільного часу,адже я навчаюсь у школі, і намагаюсь старанно виконувати домашню роботу і також свої обов'язки. Тому свій вільний час я проводжу з користю.Моє улюблене заняття, це читання книг.Я люблю читати українську літературу а також зарубіжну.
Книга—це джерело знань,з її до ми стаємо розумнішими і розвиваємо свій інтелект.
Читання книг дає мені змогу розслабитись.Також я можу дізнатись багато життєвих ситуацій і історій .Я ніби проникаю у світ героїв і пізнаю їхнє життя.
За читанням книги час летить непомітно,тому інколи я можу читати декілька годин поспіль,але для мене це нестрашно,адже це моє улюблене заняття.
Я люблю книги. І проведення часу за книгою,на мою думку є найкращим варіантом зайняти себе чимось у вільний час.

Нещодавно я прочитала захоплюючу повість по дружбу хлопчика Сашка з вовком. Зі справжнім вовком Сіроманцем.

  Автор любить природу. У творі  він точно передає образи усіх героїв. Можливо, в образі Сашка він описував себе у дитинстві. Коли ми читаємо, то переживаємо разом з героями.

  Хоч вовк був старим та сліпим, після зустрічі з Чепіжним, почалося справжнє полювання на Сіроманця. Тільки тоді, коли людина живе в гармонії з природою, вона відповідає взаємністю. Хлопчик сміливий, бо знає: тварини відчувають добрих та злих людей, тому ставляться до них по-різному. Сподобалось мені те, що в творі Сашко не боїться Чепіжного, відстоює свою думку, говорить йому правду. Він також співчуває сліпому Сіроманцю. Навіть відправився в далеку дорогу, бо мав надію та прагнув вилікувати зір вовка. Хлопчик щасливий, що люди верталися з ловів ні з чим, бо тварина врятувалася втечею.

   Мене вразила відданість Сіроманця, адже він сам повернувся до Сашка, їхня чудова та незвичайна дружба.

Объяснение: