Написать сочинение на тему мой город мариуполь по плану 1. мой город, основания 2. где находиться 3. что там находиться 4. за что я люблю свой город чем больше тем лучше заранее !

Дедушка говорит, что когда я был маленьким, мой родной город был таким же чистым, цветущим и радужным, люди улыбались друг другу, вместе ходили на демонстрации, убирали двор и сажали на клумбах красивые цветы. Я верю ему, потому что тоже люблю свой город. С ним связаны самые радостные воспоминания детства, начиная от копания в песочнице с другими малышами, и заканчивая воскресными походами в кино вместе с родителями.

В моем любимом городе много замечательных памятников, и говорят, что некоторые из них изваял известный архитектор, которому посвящено немало интересных статей в прессе. Старинных зданий на городских улицах немного, зато есть несколько просторных скверов и зеленых парков, где прогуливаются молодые пары и бегает забавная ребятня. Я тоже люблю проводить время в одном из таких парков, где стоят мраморные скамейки, летом искрятся радужные фонтаны, а зимой под ногами шелестит опадающая листва.

Я люблю свой город за широкие тротуары и белые бордюры, клумбы с цветочными композициями и особенно за гордый характер народа, передающийся из поколения в поколение. Здесь улицы и памятники названы в честь национальных героев, в центре по вечерам играют джазовые группы и выступают уличные музыканты. В одном из моих любимых скверов в теплое время года прогуливаются «живые» скульптуры, радующие детей и взрослых, а когда приезжает цирк – то воцаряется настоящее веселье.

Здесь я чувствую себя защищенным рядом с родственниками и друзьями, знаю каждый закоулок и, кажется, могу прочитать мысли любого человека. В темное время суток мы с друзьями часто садимся в троллейбус и едем вдоль тихих улочек навстречу приключениям. А по выходным собираемся во дворе, развлекаемся и общаемся друг с другом или посещаем местные музеи и картинные галереи.

А зимой, особенно, если вечером идёт снегопад, мой город превращается в зимнюю сказку. В такие вечера город как будто затихает, вместо шума становится слышно как падает снег, пушистыми хлопьями обрисовывая белыми контурами дома, припаркованные автомобили, скамейки и вывески городских магазинов.

Если бы мне предложили переехать в какое-то другое место, то я бы не согласился. Потому что мой родной город - самый лучший на земле, в нем выросли мои родители, начинаю взрослеть я, и когда-нибудь с удовольствием буду рассказывать своим детям о самом лучшем времени, перебирая детские воспоминания и памятные даты.

На мою думку, задля того щоб розв'язати конфлікт з однокласниками треба почати з себе. По-перше, треба проаналізувати свою поведінку- поглянути на себе очима сторонньої людини, можливо саме це до зрозуміти, що саме не так. По-друге, треба намагатися розвинути в собі якості комунікабельної, дипломатичної, компромісної людини. По-третє, було б добре юільше дізнатися про інтереси своїх однокласників та проявити власну цікавість до них. Було б добре, якось згуртувати клас. Це може бути похід до кінотеатру, або пікнік, чи можна вигадати якійсь цікаві змагання. Конфлікт зникне якщо продемонструвати себе відкритою людиною, яка здатна підтримати розмову, має на все власну точку зору, дає раду суперечкам у колективі, та завжди у доброму гуморі. Треба відкинути в бік сором'язливість та невпевненість у собі. Головне зробити перший крок власноруч, можливе це буде не так просто. Але крок за кроком, маючи бажання, можна здолати усі перешкоди на шляху взаєморозуміння із однокласниками. Завдяки цьому, можна не тільки знайти нових друзів і зробити шкыльны роки найщасливышими у своєму житті, а ще й побудувати фундамент для успішного майбутнього.

Рано чи пізно кожен із нас створить сім'ю. Уже зараз починаєш задумуватися: у чому полягає таємниця сімейного щастя? Кожен знаходить свою відповідь залежно від уподобань, вдач життя. Однак існують родинні цінності, які зрозумілі всім без винятку.

По-перше, у щасливій родині панують взаєморозуміння і взаємоповага. Люди обирають собі супутника чи супутницю життя не тільки за вроду і талант, тут велике значення має спільність поглядів на принципові життєві питання, схожість звичок тощо.

Недарма існує вислів "друга половина": найдорожча людина з тобою завжди нерозлучна. Тож як цією половиною може бути людина, яка не згодна з тобою, не цінує і не поважає твоїх уподобань і захоплень?

Проте слід пам'ятати: не треба вимагати від другої половини повного "розчинення" в тобі. У кожного члена сімейної пари має залишатися власний "простір", свобода дій.

Існує вислів, що життя вдвох — не соло, а симфонія. Тож не треба перекладати всю відповідальність, зокрема, за розвиток стосунків на супутника. Знаємо багато прикладів (як із життя, так і з книжок та фільмів), коли родина розпадалася через небажання одного партнера порозумітися з іншим, через прагнення нав'язати свою лінію поведінки, мовляв, я поводжуся, як хочу, а ти пристосовуйся. Не хочеш?! Ну то прощавай! Ця тактика безперспективна й ні до чого, крім розлучення, не призводить. Тільки в "симфонії", коли задля коханої людини йдеш на поступки, а вона, у свою чергу, робить все для тебе, можливе родинне щастя.

Ось ще (це зовсім маленький твір)
Як забезпечити добробут і щастя у родині

Щоб у родині
завжди панували щастя і добробут, треба, щоб усі члени сім’ї любили один
одного, піклувалися один про одного і допомагали один одному. Взаєморозуміння,
взаємоповага та взаємопідтримка дуже важливі: без них не може бути щастя у
родині.  Щодо добробуту, то для того, щоб
його досягти, треба працювати всім. Навіть діти можуть зробити свій внесок,
наприклад, допомагаючи дорослим у домашніх справах. Адже тоді тато й мама зможуть
краще відпочити і у них залишиться більше сил, в тому числі і для праці. Я
вважаю, що щастя і добробут у родині будують усі її члени, від малих до старих.