Складіть розповідь, використовуючи такі слова і словосполучення: вихідний день, кошики, осінній ліс, знайшов, підберезовики, маслюки, колючий клубочок, задоволені, додому, тату, мамо

Текст на тему "Мій вихідний день"
( абзац )Нам усім подобаються вихідні або канікули. Наприклад я люблю і те , і друге.
Кожного вихідного я з татом й мамою збираємося до лісу по гриби.
(абзац )Ми беремо з собою великі кошики, тепло вдіваємося, я повторюю істівні та отруйні гриби, для того щоб випабково не зрізати не істівні гриби з звичайними. (абзац)Осінній ліс немов зачарований. Він вкритий різнобарвними листочками які висять на деревах, або повільно вкривають стежку. Цього разу я з батьками знайшов галявмну на якій дуже багато грибочків та ягідок. Я можу назвати деякі гриби які я запам'ятала (запам'ятав). До прикладу : підберезовики, маслюки, лисички, білий гриб, опеньки і т. д.
(абзац)Пройшло трішки часу і ми з мамою й татом починали йти додому. По дорозі ми знайшли маленький колючий клубочок. Це був іжачок. Я захотіла (захотів) забрати його з нами, але мені не дозволили, сказали що я можу вколотися.
(абзац)Ми ззадоволенням прогулялися по лісочку й зібрали багато різних грибів. Я попросив (-ла) щоб ми частіше так гуляли по наших вихідних днях. Сьогоднішній день я запам'ятаю на все життя, бо він був найкращим. До побачення та хорошого настрою!

Я сподіваюся я змогла якось до
Буду дуже рада якщо ти мені подякуєш.
Бувай)))

Відповідь:

Усім відомо, що для кожної людини рідний край найдорожчий і наймиліший серцю, проте життєві обставини можуть складатися по-різному. Тисячі українців змушені шукати кращої долі за кордоном. Але навіть у чужих країнах вони пам’ятають про своє походження. Я вважаю, що людина, яка проживає за кордоном, є патріотом своєї батьківщини, коли плекає українську культуру в іншій країні, пам’ятає рідні традиції, мову, спрямовує гуманітарну до до своїх співвітчизників.

По-перше, діаспора щодня доводить свій патріотизм, перераховуючи рідній державі великі суми, лобіюючи інтереси країни за кордоном, допомагаючи українцям у важкі часи.

Одним з тих українців, кого можна назвати патріотом своєї країни за кордоном, є Макар Кобилінський, віце-президент Спілки українських студентських товариств Америки. За його сприяння в зону АТО було передано одяг, взуття, гроші для постраждалих на війні. Крім цього, Макар підтримує українських студентів, які навчаються в Нью-Йорку. Кобилінський зазначає, що хоч і живе далеко від Батьківщини, але є її патріотом, намагається робити свій внесок у розвиток України.

По-друге, патріотами є люди, які, емігруючи до іншої країни, зберігають свою ідентичність, культурні надбання, шанують мову й традиції своєї батьківщини.

Згадаймо родину Сірків із пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови». Ця сім’я – узагальнений образ українців, які переселилися на Далекий Схід. Сірки бережуть свої традиції, пам’ятають історію свого роду. Вони опинилися на чужині, проте зберегли свій «український» світ.

Отже, бути патріотом батьківщини, проживаючи за кордоном, можна, якщо багато працювати, творити й діяти на благо своїх співвітчизників і своєї країни.

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р. в м. Переяславі під час важкої хвороби, у якому він просив не понимати злим словом і поховати на Вкраїні милій, адже тоді він був у засланні і дуже сумував за своєю Батьківщиною. У заповіті є такі слова :" Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Волю окропіте.", цим він закликав нас, українців, стати незалежними. Ще з самого дитинства Тарас Шевченко бачив як люди важко працювали на панщині і мріяв про щасливу долю свого народу. У всіх своїх творах він описував важку долю та життя та старався своїми силами досягти незалежності, за що його було звідси вислано в Санкт-Петербург, але і там він ніколи не забував про свій народ.