Суфіксом є виділена частина в слові: дочтати, дочитаєш, дочитаємо, дочитають.

ДочитаТИ – це iнфiнiтив, а неозначена форма дiєслова немає закiнчення.

Шпак є, мабуть, одним із найвідоміших птахів у Помірних широтах. Має довжину від 19 до 22 см, вагу від 60 до 90 грамів. Розмах крил шпака сягає 42 см. Покриття блискучо-чорне, ґлянцево-малинове або зелене з білими цяточками, які найпомітніші взимку. Дорослі самці Європейських шпаків мають менше білих цяточок, ніж самки. Пір'я в горловій частині довге і рідке, і часто використовується як видимий сигнал. Молоді шпаки сіро-бурі, однак, вже в свою першу зиму нагадують дорослих шпаків. Пір'я шпаки оновлюють раз на рік в кінці літа після закінчення сезону парування. Зменшення кількості цяточок у період розмножування є наслідком зношування білявого пір'я грудної частини. Шпаки радше ходять, ніж стрибають. Їх політ впевнений та прямолінійний. Під час польоту шпаки мають трикуту форму і виглядають короткохвостими.

  Прийшла весна. Навкруги тають залишки снігу і криги. На дворі показується тепле  і ласкаве весняне сонечуо. Прилітають птахи квітнуть квіти і бігуть поточки води. Ось, один із них перетворився у невеликий струмочок.  Він біжить посеред галявин високо у горах. Весело усміхається навколишній природі, співає веселу пісеньку. Весело перестрибує з камінця на камінець. Хизується небу своєю прозорою водичкою. Але раптом до нього приєднується ще один поточок і вже немає маленького струмачка, а є вже жвавій стумочок, який продовжує свій шлях. Але осі їх наповнює ще багото струмочків і вони бігуть-бігуть поки не становляться великою несамовитою річкою, яка гуде весняним духом та радощами прихожу весни.