Іть будь ласка ! написати твір опис про садибу котляревського

Історія музею-садиби Івана Котляревського  Музей відкрили 1969 року, який організація ЮНЕСКО проголосила роком Івана Котляревського. Садибу відтворили згідно архівних документів, фотографій і замальовок художників. Зокрема, використали картину Тараса Шевченка, який колись тут був. 1971 року перед будинком встановили пам'ятник письменнику. Його автором є народна художниця України Галина Кальченко. Це погруддя висотою понад 1 метр, встановлене на підвищенні. Садиба є частиною Полтавського музею І. Котляревського і розташована біля Свято-Успенського собору. Експонати музею Музей складається з декількох будівель, які повністю відновлені у первісному вигляді: батьківський будинок, колодязь і комора.  Будинок є типовим українським помешканням 18 століття. Тут 5 кімнат: кабінет, кімната-світлиця, вітальня, спальня і кухня. У ньому зберігають давні речі і нагороди письменника, сторінки його творів, побутові предмети 19 століття. На стіні є меморіальна дошка. Навколо садиби росте фруктовий сад. Музейний заклад часто проводить театралізовані екскурсії. Як доїхати Щоб дістатися до Музею-садиби Котляревського у Полтаві, можна скористатися послугами громадського транспорту: тролейбуси №№ 1, 4, 12, автобуси №№ 43, 52, маршрутки №№ 57, 54. Виходити необхідно на зупинці «Вулиця Першотравнева». До Полтави ведуть автошляхи Н12, М03 і Е584. Час роботи: щодня з 10:00 до 18:00 (у зимовий період з 9:00 до 17:00), без вихідних.

Основную, самую ценную часть тушек сельскохозяйственной птицы и пернатой дичи составляют наиболее развитые грудные мышцы, а также бедра и голени (масса грудных мышц приблизительно равна массе всех остальных), а у кролика - мышцы передних и задних пар ног.

Мускульная ткань птицы более плотная, мелковолокнистая, меньше прослоена соединительной тканью, которая более рыхлая, нежная и лабильная под действием тепловой обработки, чем у мяса убойных животных. Мускулатура белого мяса отличается от мускулатуры красного более высоким содержанием миофибрилл.

Строение мышечной ткани сельскохозяйственной птицы и пернатой дичи в основном то же, что и у мяса убойных животных: мышечная ткань состоит из мышечных волокон цилиндрической формы. Поверхность волокна покрыта оболочкой - соркалеммой. Мышечные волокна разделены прослойкой рыхлой соединительной ткани. Первичные мышечные пучки объединены во вторичные, третичные и т.д. и покрыты соединительно-тканной оболочкой - перемизием и образуют мускул. Оболочка мускула из плотной соединительной ткани - эпимизия - называется фасцией.

У молодых и мясных птиц мышечные волокна толще, чем у взрослых яичных пород.

Рыхлая соединительная ткань прослаивает все органы и ткани, но имеет более простое строение, чем у мяса убойных животных и состоит из коллагеновых и незначительного количества эластиновых волокон. Соотношение этих волокон обуславливает свойства соединительной ткани.

В рыхлой соединительной ткани аморфное межклеточное вещество имеет вид студнеобразной массы и может связывать большое количество воды, что обусловлено специфическими свойствами белков межклеточного вещества - муцинов и мукоидов.

Основной структурной единицей коллагенового волокна является фибрилл, состоящая из макромолекул, в состав которой входят три одинаковые полипептидные цепи, которые спирально закручены вокруг общей оси и состоят из трех основных чередующихся аминокислот - пролина, глицина и оксипролина.

С увеличением возраста животного фибриллы коллагенового волокна утолщаются за счет цементирующего основного вещества, что повышает их механическую прочность.

Другие виды соединительной ткани представлены плотной (сухожилия, шейная связка, хрящи) и твердой (основа костей и роговых чешуек) соединительными тканями.

Мышечная ткань и соединительно-тканные прослойки кролика не имеют в своем строении принципиальных отличий от мяса сельскохозяйственной птицы и пернатой дичи.

Байдужість — це страшне лихо сьогодення. В сучасному світі проблема відчуження та збайдужіння постала дуже гостро. Люди все частіше не звертають увагу на чужий біль та страждання. Вони не хочуть нікому допомагати, майже не беруть на себе ініціативу чи відповідальність. Така поведінка, на жаль, стає нормою.

Які ж наслідки такої поведінки? Байдужість вбиває душу людини. Вона втрачає можливість співчувати, бути доброю та милосердною. А скільки людей гине щодня лише через те, що ніхто не захотів до Скільки страшних історій чуємо?

Варто також розуміти, що кожен з нас може зіткнутись з людською байдужістю. І коли нам буде вкрай необхідна до ніхто не протягне руку в скрутну хвилину.

Тому варто пам'ятати, що іноді від нашої поведінки може залежати чиєсь життя і наша до може врятувати людину. Не будьмо байдужими! І, можливо, світ стане кращим!