Підкресліть граматичну основу та визначте вид односкладного речення з половини хліба не спечеш і четверту починаю книжечку в неволі і все на світі треба пережити

З половини хліба не спечеш (присудок). Речення односкладне узагальнено-особове.
І четверту починаю (присудок) книжечку в неволі. Речення односкладне означено-особове.
І все на світі треба пережити (2 слова присудок). Речення безособове.

Я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю ну просто я не знаю потому что я не знаю потому что не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потом ты не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю потому что я не знаю я не знаю что это такое потому что я не знаю если бы я знала что это такое Я бы знал что такое на их знаешь что это такое

         Можна скласти такі речення з лексичними помилками:
1.      Таким чином, література – скарбниця мудрості. («таким чином» – калька з російської, замість цього доцільно вживати «отже»)
2.      Антон, прикинь, нам на завтра задали прочитати цілих сто сторінок! («прикинь» – слово-паразит; замість нього можна сказати «уяви»)
3.      Сьогодні відбувся перший дебют молодого Іванка на сцені. (словосполучення «перший дебют» вживати не можна, адже дебют – це перший виступ. Правильно: «Сьогодні відбувся дебют молодого Іванка на сцені».)
4.      Під час атаки на вороже військо наших солдат зрадив зрадник. (відбувається повторення спільнокореневих слів зрадив і зрадник; можна замінити на одне слово – зрадили)
5.      Мова письменника була насичена словами його рідної місцевості та діалектизмами. (діалектизми – це і є слова певної місцевості, тому варто вживати або словосполучення «словами його рідної місцевості», або «діалектизмами»)