Твір на тему: що робить мене щасливим?

Мене робить щасливим позитивне ставлення до життя! Мені подобається кожен прожитий день! Я люблю людей і радий спілкуванню з будь-якою людиною. Я постійно спілкуюся з незнайомими і малознайомими людьми, і це мені теж подобається.

Я живу скромно, але життям задоволений. Вважаю, що вона в мене вдалася, хоча хто не робив помилок? Ніякого іншого життя не хочу. Люблю своїх близьких і друзів. Намагаюся частіше з ними спілкуватися. Вважаю, що знаю все, що на сьогоднішній день відомо «середньостатистичному» людству. Звідси роблю висновок, що пізнав світ досить добре. Що може бути потрібно ще людині. Живу в повній гармонії з самим собою. Ну, от може зайву вагу трохи заважає і з цим доведеться попрацювати найближчим часом. А так я щасливий!

Кожен з нас неодноразово був свідком неналежної поведінки дитини на вулиці, в магазині або на зупинці транспорту. Маленькі діти найчастіше влаштовують істерики щодо своїх бажань, підлітки – шумлять, псують майно, смітять, а то і курять, лихословлять. Дитина повинна знати правила поведінки громадських місцях.

Навіть, якщо дітям про них і відомо – а в дитячому саду і в школі про це говорять обов’язково, часто вони не розуміють простих речей:

культурні навички – це основа життя в суспільстві;

вихованій людині простіше налагодити відносини з іншими людьми;

за порушення правил поведінки в громадських місцях можуть покарати їх батьків, а для підлітків з 14-ти років настає особиста відповідальність.

Починати навчання правилам поведінки потрібно з перших років

Навчання основам правильної поведінки в суспільстві треба починати першого року життя – і це одне з основних завдань батьків, Навичкам, як себе вести поряд з чужими людьми, в таких громадських місцях, як магазин, театр, музей, транспорт і навіть дитячий майданчик, треба навчати малюка так само, як і чистити зуби або зав’язувати шнурки.

ПЕРЕЛІК ПРАВИЛ ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ ПОЗА ДОМІВКОЮ

Існують офіційні правила поведінки дітей – їх перелік можна знайти в дитячих і навчальних закладах. Вимоги до поведінки підлітків, звичайно, набагато складніші, ніж для малюків, але основні, загальні для всіх, наведені в списку:

На вулиці і в громадських місцях розмовляти без крику, не шуміти, не заважати іншим людям.

Виявляти ввічливість до дорослих людей, допомагати маленьким. Бути уважними до людей з обмеженими можливостями.

Дотримуватися чистоти в громадських місцях – не смітити, не плюватися, берегти зелені насадження.

Берегти суспільне і чуже майно.

Не робити негідних вчинків і оберігати від них друзів. Це означає: не ображати інших, не брати чужі речі, не знущатися над тваринами і ін.

Без супроводу дорослих діти до 16 років не можуть перебувати на вулиці після 21 години вечора

Ці основні вимоги включають і цілий ряд заборон для школярів і підлітків:

Брати участь в будь-яких акціях, які порушують порядок в громадських місцях.

Розпивати спиртні напої, палити, лихословити, грати в карти в громадських місцях.

Займатися торгівлею і перепродажем.

Не можна забиратися в підвали, на дахи, на залізничні вагони.

Їздити на підніжках громадського транспорту.

Самостійно купатися без супроводу дорослих.

Хуліганити, кидаючи каміння в проїжджаючий транспорт, накладати різні предмети на рейки.

Дітям до 16 років заборонено виїжджати на скутері на дорогу

Для підлітків існує також заборона їздити на велосипеді до 14 років, а на мопеді чи скутері – до віку 16 років.

ЧОМУ БАТЬКИ ПОВИННІ НАВЧИТИ СВОЮ ДИТИНУ

Існує також цілий ряд неформальних вимог, з якими батьки повинні ознайомити свою дитину буквально в перший вихід в будь-яке суспільне місце.

Наприклад, при відвідуванні зоопарку треба малюкові пояснити, що не можна лізти до клітин тварин, кидати що-небудь в них, дражнити і шуміти, щоб не налякати і не заважати іншим людям.

Перед відвідуванням театру треба пояснити дітям, як потрібно поводитися.

Також дитину треба навчити, як треба поводитися в театрі, в кіно і пояснити, чому правила поведінки в цих громадських місцях відрізняються. Діти повинні розуміти, чому вихована людина не повинен голосно розмовляти в цих закладах, шарудіти фантиками, вставати під час представлення або фільму. Дітей цікавить, чому в театрі не можна їсти і пити під час вистави, а в кіно можна купити попкорн і взяти напій. У музеях і на виставках не можна чіпати експонати, треба слухати екскурсовода і не заважати іншим відвідувачам.

Діти повинні поступатися місцем людям похилого віку

Правила поведінки в громадському транспорті включають кілька аспектів. По-перше, це елементарна ввічливість. Дитину треба навчити, що прийнято пропускати вперед при вході жінок і літніх людей, поступатися їм місце, не можна розштовхувати пасажирів ліктями. По-друге, вихована людина обов’язково оплачує проїзд. Третє вимога – смітити в салоні, не забруднювати його написами. У транспорті не треба голосно сміятися, розмовляти, вмикати музику, будь-яким відволікати водія від дороги.

Навчіть малюка користуватися носовичком і серветками

Інші вимоги до поведінки в суспільстві включають такі моменти:

При кашлі та чханні прийнято прикривати рот.

Користуватися носовою хусткою при нежиті.

Чи не виходити на вулицю недбало одягненим і незачесаним.

Акуратно і тихо їсти в закладах громадського харчування, користуватися серветками.

Не можна публічно відгукуватися грубо або погано про інших людей або події, що відбуваються.

НАВЧАННЯ ВВІЧЛИВОСТІ

Це один з важливих етапів розвитку культури поведінки і починати навчання треба з перших слів малюка. Найкраще це робити не повчаннями, що, якщо хочеш щось попросити, то треба сказати слово «будь ласка», а показувати це щодня на своєму прикладі.

Коли батьки просять дитину і при цьому самі говорять слова ввічливості, то малюком це буде сприйматися як норма і спеціально вчити його не буде необхідності.

Коли тобі ставлять таке питання, тяжко зібрати думки до купи та пояснити швидко, використовуючи декілька слів. Поняття культурної людини дуже складне. Що воно містить в собі? Культурна людина-це така, яка має вищу освіту на сьогодні? Так, а може, та не може, а скоріш за все-ні!

Можна мати освіту, але бути некультурною людиною, тому що освіти недостатньо. Культурна людина-це інтелігента людина, якої відповідають риси її власної особи, її вчинки у явному зразку. Культуру треба виховати в собі, культурним та інтелігентним неможливо народитися.

Безумовно можна народитися в культурній сім’ї, і це зробить своє діло, але цього недостатньо. А що означає слово інтелігент? Із історії: Культурна людина" – поняття всеосяжне. Воно охоплює весь внутрішній світ особи і всі її вчинки, всі сторони і всі прояви, її відношення до світу, до себе і до людей.

Культура є широта і безкорисливість людських спонук, інтересів, прагнень цілей. Її рівень вимірюється тим, наскільки близькі і дороги людині інтереси його народу, його суспільства, всього людства, його сучасників, майбутніх поколінь і в той же час кожної окремої людини.

Культура – є краса і велич духовного світу і життя людини, міри її гідності і благородства, прагнення до досконалості і безперестанного вдосконалення. Це широта і глибина пізнань, прагнення ними ділитися, уміння їх застосовувати.

Культура вимірюється тим, наскільки людина опанувала нескінченність знань і творінь, створених людством, наскільки уміє він відрізняти головне від другорядного. Культурна людина критично відноситься до своїх власних думок, і з увагою до думок Культура завжди неотривна від людської діяльності і всієї поведінки людини, від того, що він робить, і як робить.

Критерій культури особи – не розбіжність слів і справ, діяльна гуманність, грунтовність і сумлінність у всьому, що робиш, і перш за все в праці, любов до праці і професійна майстерність, презирство до неробства. Уміння бачити навколишню красу, зберігати і примножувати її, прагнення «творити за законами красу».

Культура – це радість і мистецтво Культура – це радість і мистецтво спілкування, що вимагають постійної доброзичливої уваги до людей, довіри і терпіння по відношенню до ним, справедливості і щирості, дбайливості і педантичності, поступливості в дрібницях.