Учому полягає цінність козацьких літописів для нас людей 21 ст

Літописці яскраво подають нам, сучасникам, подвиги видатних воїнів,оспівують хоробрість, кмітливість козацтва, передають психологічний стан ворогів.
Гордістю проймаємося, коли читаємо про героїчні подвиги козаків. І саме казацькі літописи змушують нас задуматися над долею багатостраждального народу України.

1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються:
    Б) відокремленими.

2. Відокремлюються:
     А) лише другорядні члени речення.  

3. Речення з відокремленим членом:
    В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)

4. Речення з відокремленим означенням:
    В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).

5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
    Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).

6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
    А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).

7. Речення з відокремленою прикладкою:
    Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).

8. Речення з відокремленим додатком:
    Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).

9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
    1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –  
         Г. Відокремлене означення.

     2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). –                  Б. Відокремлена прикладка

10. Синтаксичний розбір речення.

|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].   
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.

Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.  

Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край  шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.  

Краткое содержания "Руслан и Людмила" поэма А.Пушкина

Киев,свадебный пир.Князь Владимир выдаёт замуж дочь Людмилу,за славного витязя Руслана.Молодые,получив благословление князя уходят на покой,пир окончен,сказитель Баян завершил песни.Гром,молнии и Людмила похищена неведомой силой.Владимир,убитый горем,объявляет награду в полцарства и замуж дочь тому,кто найдёт Людмилу.Четыре соперника отправляются на поиски княжны.

  Рогдай, Ратмир, Фарлаф и Руслан разъезжаются на перепутье,каждый выбирает свой путь.Руслан встречает Финна и узнаёт историю жизни и любви старца к колдунье Наине.Старец предсказывает судьбу похитителя Людмилы, колдуна Черномора.

 Фарлаф встречает Наину,которая отправляет Рогдая навстречу Руслану,а труса Фарлафа-обратно домой,ждать своего часа.Рогдай вызывает Руслана на поединок и погибает в бою.

  Людмила в замке колдуна находит шапку-невидимку,которую обронил карлик и благодаря шапке,скрывается от колдуна.Наина прилетает в виде змея к Черномору и предупреждает об опасности,но карлик верит в силу своей бороды.

 Хан Ратмир попадает в замок дев и на этом его путь оканчивается,он находит своё счастье. Руслан продолжает путь к Людмиле и по дороге встречает Голову, охраняющую волшебный меч.Голова поведала историю своего обмана и открыла Руслану тайну Черномора и силы меча.

 Достигнув замка колдуна,Руслан вызывает его на бой.Черномор, обманом, поймал Людмилу и спрятал.Бой с Русланом завершён поражением колдуна, потеряв бороду,он потерял волшебную силу.Руслан находит спящую Людмилу и отправляется в обратный путь.

 По дороге он встречает рыбака Ратмира с женой,сообщает Голове о победе над колдуном.Настаёт час Фарлафа,которого Наина научила,как погубить Руслана.Подкравшись ночью,Фарлаф убивает спящего Руслана и возвращается в Киев,как победитель Черномора и жених Людмилы.

 Провидец Финн воскрешает Руслана и даёт ему волшебное кольцо,которое разбудит Людмилу.Руслан мчится в Киев,по дороги побеждает печенегов, осадивших город.Вернувшись во дворец Владимира,Руслан пробуждает Людмилу.Трус Фарлаф просит пощады у князя,за свою ложь.Князь прощает труса и жалкого колдуна Черномора.Пир по окончанию всех бед,завершает поэму.