Поставити коми. схема спр. усе вже було і ще буде: і горобині ночі коли сполохані вітром засліплені блискавками, не можуть, заснути птаха і легкі веселі літні дoщі і дощі сумні коли вже й не віриться що там за сивою запоною хмар, є сонце і несподіваність весні і невідворотність осені і смак води з глибокої криниці і працьовитість бджолині і білий цвіт латаття на нерухомому плесі малого озера, -коли хочеться жити.

Усе вже було і ще буде: і горобині ночі, коли, сполохані вітром, засліплені блискавками, не можуть заснути птахи, і легкі веселі літні дощі, і дощі сумні, коли вже й не віриться, що там, за високою запоною хмар, є сонце, і несподіваність весни, і невідворотність осені, і смак води з глибокої криниці, і працьовитість бджоли, і білий цвіт латаття на нерухомому плесі малого озера, - коли хочеться жити.
[...]: і [...ім.], (коли...), і [...], і [...ім.], (коли... дієсл.), (що...), і [...], і [...], і [...], і [...], і [...], - (коли...).

я вважаю, що справедливим бути доволі тяжко. люди хочуть, щоб справедливо було щодо них. часто навіть не задумуючись, що самі чинять несправедливо. якщо ви зробили шкоду, а покарали іншого, є два варіанти: або вас загризе сумління, або хтось несправедливо віднесеться до вас. як бумеранг. у «золотому правилі моралі» про це розповідається. поступай з іншими так, як би хотів, щоб вони поступали з тобою.

щоб бути справедливим, треба бути розумним, хоч трішки. дурний і ненавмисне поділить 12 яблук між трьома людьми неправильно. наприклад, так: першому дасть 2, другому – 4, а третьому – 6.

тому будьте чесними, справедливими і хоч трішки розумними.

Ришки, малий Чіпка нікого не любив (П. Мирний).I ніхто того не чує, не знає, не бачить, опріч Марка маленького (Т.Шевченко).Крім цих прапорів, на довгому держалні маяв ще білий прапор (С. Скляренко).Bін пригостив яблуками всіх дітей, які були в дворі, і дорослих, не виключаючи й самого Степана (В. Шевчук). Тільки на відміну За винятком баби від козака, що не може обійтися без товариства, ворожбитові потрібна самот Hiсть, тиша і спокій (В. Рутківський). Ні небо, ні земля ніколи, навіть у снах, не покидають людини. (М.Стельмах.)