Складуть діалог (6-8 реплік) на тему суперечка яблуня з вітром

Одного спекотного літнього дня зустрілись яблуня з вітром. Яблуня звернулась до вітру:
-          Вітре, ти заважаєш жити і мені, і людям. З мене струшує листочки, я від твоєї сили гнуся. Та й людям шкоди завдаєш: то хати ламаєш, то холод робиш.
-          Яблуне, якщо вже так роздумувати, то й ти не дуже користь приносиш. Звичайно, ти маєш плоди, проте люди й без них могли спокійно обійтися, - обурено відказав вітер.
-          Та я ж даю людям не лише плоди, а й затишок! – закричала яблуня.
-          А я не лише лихо завдаю. Я рятую від спеки, розношу насіння квіток та інших рослин, сприяю міні погоди, - перерахував свої переваги вітер.
-          Он дівча йде, зараз ми й дізнаємось, хто більше користі приносить.
Під яблуню на ослінчик присіла дівчинка й полегшено зітхнула:
-          Який прекрасний день! Сонечко так сильно припікає, проте вітерець та тінь яблуні ратують від спеки.
Яблуня знов звернулась до вітру:
-          Прости, вітре, я була неправа. І ти, і я корисні людям.
-          Звичайно, яблуне, я теж був неправий. І яблуня, і вітер – природа. Тому ми з тобою перебуваємо у тісній єдності.

Тверда рука:Голова заводу керував твердою рукою, тому підприємство було прибутковим.

круті повороти:Іноді у житті несподіванно трапляються такі круті повороти, що аж диву даєшся.

тягти кота за хвіст:Не тягни кота за хвіст, Дмитрику, зроби вже домашнє завдання і зможеш піти гуляти.

знайти в капусті:Рік тому мама знайшла в капусті маленьку сестричку Ганночку.
гарача голова:Павло - гаряча голова: спочатку щось скаже або зробить, а потім подумає, чи варто було.

побити глека:Навіть найкращі друзі могуть іноді побити глека, але якщо друзі справжні, вони швидко миряться. 

на голові ходити:Діти, я залишу вас на п'ять хвилин - використайте цей час, щоб почитати підручник, а не щоб ходити на голові. 

вибити з рук:Новопризначений директор спробував вибити владу з рук досвідченого зама, але не зміг.

Патріот — це людина, віддана своєму народові, яка любить свою Батьківщину, живе і працює заради процвітання свого краю. Сьогодні з високих трибун звучить море слів про любов і відданість Україні, але, на жаль, це тільки слова. Проте можна навести безліч прикладів самовідданої любові українців до рідного краю. Про це розповідають історія, історичні пісні й думи, художня література. Прикладом самовідданого служіння рідній землі є, наприклад, Ярослав Мудрий, справжні патріоти Залізняк, Гонта, Кривоніс, Доро­шенко, Богдан Хмельницький, Леся Українка, Тарас Шевченко, Михайло Грушевський, Василь Стус, Іван Пулюй, наша сучасниця Ліна Костенко.Порушує тему патріотизму та засуджує балакунів-псевдопатріотів В. Самійленко в поезії «Патріо­ти». Справжнім патріотом у цій поезії, на мою думку, є третій юнак, який...бачив душею Вкраїну
І все, що вона добула.Письменник намагається до читачам не купитись на гарні слова, а дбати про свій край, люби­ти рідну землю, працювати для неї.
Я — ровесниця незалежної України. І хоча жит­тєвого досвіду в мене небагато, проте розумію, що дуже легколюбити Батьківщину, коли вона багата і могутня, значно важче — коли вона слабка і незахищена. Та хіба зможуть справжні сини кинути хвору матір напризволяще? Я не засуджую тих людей, які в пошуках кращої долі емігрували за кордон, але впев­нена, що вони глибоко нещасні, бо, можливо, маючи матеріальні блага, вони не мають змоги дихати рід­ним повітрям, бачити, як ростуть їхні діти, уклонити­ся рідній оселі.Отже, на мою думку, справжніми патріотами є ті люди, які не говорять про любов до рідного краю, а працюють і живуть задля його процвітання, примно­жуючи набуте.