Твір у художньому стилі"душу я у вишивку "

  Твір у художньому стилі "Душу я у вишивку вкладаю":

  Вишивка - це душа нашого народу. Розглядаючи різноманітні орнаменти, можна зрозуміти, чим жили люди, у що вірили, що цінували. Вишивав наш народ рушники, ікони, картини, вбрання. Вишивка символізувала здоров’я і красу, віщувала щасливу долю. Вишивані речі передавали із покоління в покоління, тому вони ще символізували родинну пам'ять.

  Вишивані рушники та одяг були оберегом людини від лихого ока та зла. Коли людина створювала речі, то вона вкладала у них усю душу, намагаючись зробити справжній оберіг. Роздивляючись тонку роботу майстрів, можна тільки дивуватися їхній закоханості у роботу та щирій вірі у те, що їх виріб обов’язково принесе людині щастя, добробут, любов.  

172. Граматичну помилку допущено в реченні
Б (Ми знайшли зошит Петренка, що лежав під столом.)

173. Граматично правильне продовження речення «Обираючи стиль одягу,..» подано в рядку
Б (...зважайте на певні норми.)

174. Потребує редагування речення
3 Хтось кидає жарт, розсмішивши всіх навколо.

175. Потребує редагування речення
3 Милуючись лісовими краєвидами з вікна вагона, у мене виникали спогади дитинства.

176. Потребує редагування речення
3 Випускники мають більш відповідальніше ставитися до навчання.

177. Потребує редагування речення
3 Пропозиції покупців буде обов'язково передано виробникам.

178. Потребує редагування речення
3 Хочу подякувати учасників круглого столу.

179. Граматичну помилку допущено в реченні
5 Побачивши картини Катерини Білокур, мене охопило зачарування.

180. Граматичну помилку допущено в реченні
5 Виходячи з дому, мене засліпило яскраве сонце.

181. Граматичну помилку допущено в реченні
1 Вивчаючи історію, серце сповнюється болем за долю нашої Батьківщини.

182. Кому перед як потрібно поставити в реченні (розділові знаки пропущено)
1 Сосюра, як справжній лірик, різноманітний у своїх переживаннях.

183. Кому перед як потрібно поставити в реченні
4 Промені, як вії сонячних очей.

Її очі бувають  різними: здивованими, радісними, сяйливими, частіше сірими, іноді - зеленавими чи блакитнуватими.(двоскладне) Коли  приношу гарну оцінку, добре виконую якусь справу чи обираю правильне рішення (означено-особове), в тих очах спалахує задоволення (двоскладне). Тоді здається (безособове), що гордість за мене ось-ось вихлюпне назовні (двоскладне). Коли ж мій день не вдався (двоскладне), довелося пережити біль чи розчарування (безособове), за віями хлюпоче співчуття (двоскладне). Тоді мамі хочеться поглядом підтримати мене і перебрати на себе мої невдачі (безособове). Минатимуть роки (двоскладне), ми змінюватимемося (двоскладне). Але  точно знаю (означено-особове): у маминих очах ніколи не зможуть прочитати одного - байдужості (неозначено-особове).

Объяснение:

жирним виділені присудки, їх підкреслювати двома лініями