Твір-роздум на тему життя таке чудове. не змарнуй його!

  автором цього глибокого вислову є мати тереза. приклад людяності, милосердя та істинного освідомлення життя.

  якщо поміркувати, то єдине, що беззапереречно належить усім нам, це життя. це найвища цінність, якою володіємо ми, починаючи з перших хвилин і закінчуючи останньою миттю.   дар, даний нам з неба, дуже соромно не викорастити сповна. кожна людина повинна берегти його як зіницю ока, плекати власне тіло, однак не забувати про душу. варто живитися любов*ю до оточуючих людей до дивовижної природи.

  адже воно і дійсно натільки чудове, яскраве і різномаїтне. в ньому нічого не має зайвого. тому, що все будується на контрастах: не існувало б зла, то наврядчи існувало й добро. не марнуй свого скарбу! живи сповна, щоб кожен день був, немов останній!

1)прохолоднi  (означення,  прикметник) лiсовi  (означення,  прикметник) яри  (підмет,  іменник), зарослi  (означення,  дієприкметник) осикою  (означення,  іменник) та  (сполучник) лiщиною  (означення,  іменник), пiдповзають  (присудок,  дієслово) до  (прийменник) пшеничних  (означення,  прикметник) ланiв  (обставина,  іменник).  речення  розповідне,  неокличне,  просте,  двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням. 2)колись  (обставина,  прислівник), пiд час (прийменник)  грози  (обставина,  іменник), влучила  (присудок,  дієслово) в  (прийменник) дерево (обставина,  іменник)  блискавка  (підмет,  іменник), зламавши  (обставина,  дієприслівник) й  (сполучник) обугливши  (обставина,  дієприслівник) верхiвку  (обставина,  іменник).  речення  розповідне,  неокличне,  просте,  двоскладне,  поширене, повне, ускладнене відокремленою уточнюючою обставиною, відовремленою обставиною. 3)якась  (означення,  займенник) грушка  (підмет,  іменник), передчасно  (обставина,  прислівник) пожовтiвши  (обставина,  дієприслівник), падала  (присудок,  дієслово) на  (прийменник) землю  (обставина,  іменник) мiж  (прийменник)  ажурного  (означення,  прикметник) листя  (обставина,  іменник) папоротi  (означення,  іменник).  речення розповідне,  неокличне,  просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною.

1)прохолоднi  (означення,  прикметник) лiсовi  (означення,  прикметник) яри  (підмет,  іменник), зарослi  (означення,  дієприкметник) осикою  (означення,  іменник) та  (сполучник) лiщиною  (означення,  іменник), пiдповзають  (присудок,  дієслово) до  (прийменник) пшеничних  (означення,  прикметник) ланiв  (обставина,  іменник).  речення  розповідне,  неокличне,  просте,  двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням. 2)колись  (обставина,  прислівник), пiд час (прийменник)  грози  (обставина,  іменник), влучила  (присудок,  дієслово) в  (прийменник) дерево (обставина,  іменник)  блискавка  (підмет,  іменник), зламавши  (обставина,  дієприслівник) й  (сполучник) обугливши  (обставина,  дієприслівник) верхiвку  (обставина,  іменник).  речення  розповідне,  неокличне,  просте,  двоскладне,  поширене, повне, ускладнене відокремленою уточнюючою обставиною, відовремленою обставиною. 3)якась  (означення,  займенник) грушка  (підмет,  іменник), передчасно  (обставина,  прислівник) пожовтiвши  (обставина,  дієприслівник), падала  (присудок,  дієслово) на  (прийменник) землю  (обставина,  іменник) мiж  (прийменник)  ажурного  (означення,  прикметник) листя  (обставина,  іменник) папоротi  (означення,  іменник).  речення розповідне,  неокличне,  просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленою обставиною.