Установіть, яким членом речення є кожне із слів, позначених цифрами (цифра стоїть перед словом, яке вона позначає) у кого (1) серце мудрістю (2) багате, (3) тому глибини (4) всякі перейти. а) обставина б) додаток в)означення г) присудок д) підмет

Серце - підмет 
багате - присудок
тому - додаток
всякі - означення

1. Укажіть неправильне твердження.

В У складносурядному реченні одна частина головна, а друга — підрядна.

2.Складним є речення

В Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощ.

3. Позначте складні речення, у якому інтонація є засобом зв’язку між частинами

Б Будуть роси вигравать на листочках, на рослинах; сонце блиски розливать буде в  крапельках-перлинах.

4.Укажіть складносурядне речення з розділовим сполучником.

Г Ви побачите сонячно розтрушений на снігу ліщиновий цвіт, а під снігом почуєте  зненацька якийсь схлип.

5. Позначте складносурядне речення.

Г Мелькає скупана зливою зелень,і сивіють величезні листки папороті, обтяжені  кра росою.

6. Позначте складносурядне речення.

В І все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт.

7. Позначте складносурядне речення.

Б Природа створювала людину багато мільйонів років, і цю творчу діяльність  природи слід поважати.

8.Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення

Слухаємо розповіді школярів…

В а рецензенти готують для них запитання.

9..Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення Усі  притихли …вибрати

В а зеленкуватими й синіми снігами покотилися молоді голоси.

10 . Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення

Вітру на морі не було… вибрати

Г проте клекотав сильний прибій.

11. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки  пропущено)

Г То сонечко пече, то вітер його пхає.

12. Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні (розділові знаки  пропущено)

Б Ліс одягався тоді в жовте й червоне листя, а сонце обертало його у золотий  вогонь.

Висока дзвіниця домінує над територією Софіївського заповідника. Спорудження її зі східного боку собору було продиктоване топографією міста, яка склалася історично,- наявністю Софіївської площі (нині площа Богдана Хмельницького).  

Дзвіниця була першою кам'яною спорудою, збудованою на подвір'ї Софіївського монастиря після пожежі 1697 року. Її споруджено в 1699- 1706 роках. У 1709 році біля стін дзвіниці відбулась урочиста зустріч переможців Полтавської битви на чолі з Петром І, тому її часто називають Тріумфальною.  

Спочатку споруда була триярусною. Архітектор дзвіниці невідомий. У документах збереглося лише ім'я "кам'яних справ підмайстра" Сави Яковлєва, який брав участь у будівництві. Невдовзі після закінчення будівництва верхні яруси її внаслідок землетрусу почали руйнуватися. В 1744 - 1748 роках дзвіницю відбудовано під керівництвом відомого петербурзького архітектора Й. Шеделя. Два верхніх яруси було розібрано і замість них споруджено нові. Над виконанням ліпного декору фасадів працювали талановиті українські майстри з Жовкви Іван і Степан Стобенські. Нова дзвіниця теж була триярусною. Її вінчав барочний купол з високим позолоченим шпилем.