Твір-опис "пам'ятник богдану хмельницькому"(кропивницький)

Укиєві на площі перед софійським собором – гірка із сірих гранітних брил, на якій напис: «богдан хмельницький. 1888». на вершині гірки – бронзовий кінь, раптово зупинений вершником у момент стрімкого руху. навіть у житті не часто помітиш таку мить. – здибленого розпашілого скакуна. а тут усе в бронзі до найменших деталей. і так правдиво, що ніби чуєш іржання коня, удар копит об камінь, окрик вершника. ця скульптура, здається, завжди стояла на площі, де 23 грудня 1648 року кияни зустрічали богдана й очолюване ним козацьке військо після перемоги під пилявцями. однак народжувався монумент у муках і непорозуміннях. автор шедевра — видатний скульптор xix століття, білорус за походженням, михайло микешин. на запрошення вчених — ініціаторів спорудження монумента, він прибув з петербурга й почав працювати над проектом, враховуючи побажання знавців української старовини. історик володимир антонович знайомив мике-шина з різними портретами богдана хмельницького, зразками військового одягу, зброї того часу. кінь мав бути саме такий, на якому їздив хмельницький: витривалий, маневрений, безвідмовний у битві і відданий своєму господареві. за розпорядженням козачого генерала коней приводили для моделювання в майстерню скульптора. проект був схвалений київським ініціативним комітетом, але уряд відмовився не тільки покрити заплановані витрати, а й виділити з державної казни бронзу на монумент. та ніщо не могло зупинити микешина й ініціаторів цієї патріотичної справи. спорудження пам’ятника богданові хмельницькому стало всенародною справою. у січні 1870 року розпочали добровільний збір коштів. жертвували найбідніші — селяни, ремісники, солдати, робітники, службовці. але зібраних коштів було замало. задля зменшення витрат скульптор відмовився від ідних композицій на постаменті. бронзу одержали з переробленого металобрухту, який діставали з великими труднощами. та влада постійно ставила перепони: микешина виселили з будинку, за доносами наклали арешт на майно. але і в таких складних умовах митець продовжував самовіддано працювати. через три роки скульптуру нарешті відлили. це був довершений мистецький твір. скульптору в таких скрутних умовах не лише його талант, а й наполегливість та сила волі. він черпав натхнення не з нагород і титулів, а з власного переконання в необхідності розпочатої справи. встановлення пам’ятника розтягнулося на вісім років. були проблеми з його перевезенням з петербурга до києва, збереженням, пошуком місця встановлення. і все ж настав довгоочікуваний день. на софійській площі віднині височів пам’ятник богданові хмельницькому. не запросили на відкриття тільки його творця михайла микешина: так чиновники поквиталися зі славетним митцем.

- Привіт, Аню!
- Привіт, Олено.
- Як справи? Як провела літні канікули?
- Чудово! На літніх канікулах я з батьками їздила на море. А ти як провела ці канікули?
- Також добре вони мені запамятаються на все життя. Я із своєю подругою ходила в кінотеатр. 
- О! А на який жанр ви ходили? 
- На фантастику!
- І тобі подобається цей жанр в кіно?
- Так, але не тільки цей. Мені ще подобаються фільми жахів. А ти якому жанру передаєш перевагу?
- Мені подобаються комедії та романтичні жанри.
- Не знаю, я думаю, що у кожного є свій смак.
- Так, я з тобою згодна на всі 100%. Будь який фільм, незалежно чи це бойович чи комедія, цікавий по своєму!
- Гараз, мені вже потрібно йти.
- Бувай, мені теж, передавай всім привіт!
- Добре,па-па!

Один раз я писал контрольную работу с моим соседям по парте Вовой.У меня был первый вариант, а у него- второй.Первый вариант было намного легче, поэтому Вова долго не могу решить седьмую задачу.Он очень долго думал, поэтому не обращал внимания на мелкие насмешки одноклассников.У девочки Кати была игрушка "Змейка", и она может ползать по парте.катя запустила эту змейку на тетрадь Вовы.Он сначала ее не заметил, а потом она вылезла и Вова выпрыгнул из-за парты!Он быстро решил задачу и сдал тетрадь, и получил пятерку.