Сьогодни вранци я поснидала и пишла в школу. Мене зустрилы мойи друзи. В той момент у клас вийшла вчытелька и промовыла, що до нас прыйде нова ученыця. Задзвенив дзвинок и урок почався. Тоди я и помитыла, що за мною сыдыть та дивчынка про яку казала вчытелька. Колы почалася перерва вси глузувалы з новойи ученыци, мени стало жалобно йийи,але я не втручалася боячысь втратыты свойих друзив. Писля школы я йшла додому в мойих руках я трымала телефон, але в ту мыть по вулыци бижав якыйсь хлопець и забрав у мене телефон я була дуже знервована, а друзи видмовлялысь позваты когось. Йим було байдуже,а сама я б не вспила. За цым смостеригала нова ученыця и вмыть поклыкала дорослых. Якбы не вона той хлопець видибрав у мене телефон. З того дня я николы не покладалася на такых друзив. И ця дивчынка стала моей найкращой подругой.
egcuzn86
30.11.2022
2.26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблоку вибухнув, радіоактивні частки йоду, стронцію та цезію поширилися на північну частину України, Білорусі, Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії та інших країн.Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви, Чорнобиль став символом атомної небезпеки в світовому масштабі.В результаті аварії з сільськогосподарського користування було виведено близько 5 млн га земель, довкола АЕС створена 30-кілометрова зона відчуження, знищені і поховані (закопані важкою технікою) сотні дрібних населених пунктів.Інертні гази розсіялися в атмосфері і не вносили вкладу до забруднення прилеглих до станції регіонів. Забруднення було дуже нерівномірним, воно залежало від напряму вітру в перші дні після аварії. Найсильніше постраждали області, в яких в цей час пройшов дощ. Велика частина стронцію і плутонію випала в межах 100 кілометрів від станції, оскільки вони містилися в основному в більших частках. Йод і цезій поширилися на ширшу територію.Чорнобильська катастрофа стала трагедією не лише для України, а й для усього світу.
zhmulyov-denis8
30.11.2022
Англичане назвали собственный дом крепостью. И неспроста: ведь лишь находясь дома, человек ощущает покой и умиротворение. Для меня же такой цитаделью является моя комната, где провожу большую часть свободного времени. Помещение это уютное, поскольку здесь только самое необходимое, всегда царит порядок, а большое окно впускает много солнца. Даже если кому-то комната покажется небольшой, мне места хватает. Недалеко от окна стоит стол в светло-бежевых тонах. Я сторонник порядка, поэтому столешница почти всегда пуста. Разве что на краешке может лежать небольшая стопка учебников и тетрадок. Высокий и узкий шкаф для книг расположен рядом. В нем много экземпляров, которые начала собирать моя мама. Среди старых, еще советских, переплетов ярко выделяются современные, глянцевые, которые родители купили специально для меня. У противоположной стены - место, где я сплю: раскладной диван с нежно-голубой обивкой. Он не занимает много места. Я раскладываю его на ночь, а утром возвращаю в прежнее положение. Здесь же стоит массивный платяной шкаф. В нем – аккуратные стопки моих вещей, вешалки со школьной и парадной одеждой. Я провожу дома довольно много времени, поэтому стараюсь убираться, чтобы лишнее не мешало концентрировать внимание на нужных вещах. Я очень люблю свою комнату.