Всім доброго вечора! іть будь ласка, чому чергується о з е після шип. на прикладах поясніть і всі інші чергування!

Е-О Після ж, ч, ш, щ, дж, й:
а) перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и пишемо е: вече́ря, джерело́, жени́ти, ні́женька, пшени́ця, ста́єнь, уве́чері, у́чень, черне́тка, четве́ртий, шестиде́нка, щемі́ти, щети́на;
б) перед твердим приголосним, а також перед складами з а, о, у та и пишемо о: бджола́, буди́ночок, вечори́ (вече́ря), вчо́ра, жона́тий (жени́ти), і́грашок, копійо́к, мішо́к, пшоно́, чолові́к, чому́сь, чо́рний, чоти́ри, шо́стий, щока́.

Як у нашій родині святкують Різдво (українознавча змістова лінія) 

Україна здавна вирізнялася силою віри у Бога і масштабністю релігійних святкувань. 
Ще з дитинства пам'ятаю солодкий дух Різдвяних свят. Якось старий сусід розповів, що час народження приблизно п'ять тисяч років від створення світу. Тоді на небі засяяла нова зірка, яка і сповістила людству про народження Христа. 
Різдво Христове православною церквою святкується сьомого січня. В Україні це свято набуло суто родинного характеру. У такий морозний святковий вечір люди намагаються збиратися усією родиною лід одним дахом. Наша родина збирається в бабусиній хаті, де пахне піччю та зеленою ялинкою, свіжим хлібом і кутьою. Цього вечора усі забувають про якісь непорозуміння і сутички, вибачають один одному неповагу і кривду. Уся родина активно готується до ушановування такої визначної події. 
У Святвечір до святкового столу подають дванадцять обов'язкових пісних страв, які мають і певну символіку. Наша вечеря починається запалюванням свічок і читанням молитви. Далі святкування продовжується куштуванням запашної куті з однієї миски та інших страв. Але найбільше Різдво мені подобається тим, що зранку після святкування я отримую багато подарунків, особливо від бабусі.

Було це дуже давно. Трапилося не передбачуване: сперечалися діти однієї матері - Мови.

Кожен поважно і гордовито хвалився, доводив, що саме він є найважливішим із них.

У розмову втрутився Числівник: „Сидіть усі тихо. Не сперечайтеся. Ви без мене не знаєте, в якому році ви народилися, скільки років живете на світі. Ану спробуйте без мене купити в крамниці морозива, цукерок чи чогось іншого. Як бачите, серед вас я не пасу задніх, бо також маю відмінки, числа, а часом і три роди. У сполученні з Іменником буваю в реченні головним або другорядним членом".

- А що казати? Я думаю, що не треба шукати головного. Тому що без мене не буде ні Тисячі, ні Десяти тисяч, я – простий числівник, утворений з одного слова, а є ще числівники , утворені з  двох коренів, вони називаються складними ( тринадцять ), і бувають такі, які містять два або більше простих чи складених числівників, вони називаються складеними ( сто двадцять). Ось так. А чи знаєте ви, що всі ми кількісні числівники, тому що відповідаємо на питання скільки?, і ми також можемо бути ще й порядковими, коли будемо відповідати на питання  котрий?-  відповів усім розумний  числівник Один.       Всі числівники замислились і зрозуміли, що числівник Один сказав правду – не треба шукати головного, кожен на своєму місці – головний.     Одного разу зібралися всі числівники на  нараду і почали сперечатися, хто  з них найголовніший. -         Я  дуже велике число, я – Тисяча, отже , я – головний. -         А я ще більше число, я – Десять тисяч, значить я головніший за всіх!     І почалась суперечка Кожного разу знаходився числівник, який був найбільшим. І тільки числівник Один  стояв і мовчки на все дивився.         - А ти чого мовчиш? – спитали у нього.