Фонетичний розбір слова: алфавіт, шість, заняття

[ а л ф а в ' і т]
[ ш ' і с т ']
[ з а н ' а т:' а ]

Одного разу прийшов у палац до Фонетики м’який знак i сказав:

— Добра королево, дозволь менi пiти з твоєї крани, бо я бiльше не можу тут жити.

— Розкажи менi, що з тобою трапилося, і чому ти хочеш пiти.

М’який знак тяжко зiтхнув i вiдповiв:

— Все дуже просто. Я нiкому не потрiбен у твоїй країнi. Звуки i букви кажуть, що вiд мене немає користi i я тiльки займаю зайве мiсце.

Королева обурилася, почувши таке:

— Вони самi не розумiють, що кажуть.

— Але вони правi. Я єдина буква в алфавiтi, яка не має звука. Та i чим я можу прислужитися iншим, крiм пом’якшення приголосних у деяких випадках? Але це, мабуть, не дуже важливо для всiх.

Королева замислилась на мить i сказала:

— Будь ласка, iди додому і заспокойся. Я спробую тобi до

Пiсля обiду того ж дня герольди королеви скликали всiх на збори.

—  Сьогоднi, — почала королева свою промову, — я хотiла поговорити з вами про м’який знак. Вiн хоче залишити нашу країну, i ми повиннi вирiшити, чи вiдпускати нам його. Ви всi часто ображали м’який знак, хоч вiн не менше, нiж ви, потрiбен у мовi: хто замiсть нього буде пом’якшувати приголоснi звуки в кiнцi слiв та перед звуком о? Спробуйте скласти без нього слова льон, кiнь чи сiль.

—  А ти, звук ц, що будеш робити, коли треба буде стати у кiнцi слова? Ти чудово розумiєш, що в таких випадках вiн повинен стояти за тобою. Як без нього ви будете вимовляти слова олiвець, вiтерець? Та і в серединi слова вiн часто потрiбен. Без нього не можна позначити м’якiсть приголосних перед твердими, не шиплячими приголосними в таких словах, як яблунька, молотьба, батько, кицька, київський, калузький. Я вiд вас такого не чекала. — Закiнчила королева.

Вона була така розгнiвана, що не дала буквам i звукам нiчого сказати, а тiльки поглянула на них суворо i пiшла геть.

Буквам i звукам стало соромно за свою поведiнку, і вони вирiшили пiти і попросити пробачення у м’якого знака.

З того часу у м’якого знака з’явилося багато друзiв, і тепер вiн завжди радiсний і веселий

Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина — частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Нам подобається чисте повітря, прозора вода в річках, зелена трава на лугах, могутні дерева в лісах. Це життя. І наш обов'язок — зберегти його. Без природи людина загине. Збереження природи — це збереження людини. 

Сьогодні люди об'єднуються у товариства, метою яких є охорона природи. Навколишнє середовище потребує нашого захисту. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин — справа рук людини. Проте тільки людина може врятувати природу. І дорослі, і діти повинні об'єднати свої зусилля у справі захисту довкілля. 

Кожен школяр може посадити дерево і нагодувати птахів. Ми повинні обережно поводити себе на лісових галявинах та берегах річок, не залишаючи після себе сміття. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.