Скласти 2 речення 1 речення з однорідною підрядністью 2 речення з неоднорідною підрядністьб іть будль ласка

1. Мнені завжди хотілося повернутися до рідного краю, де чарівно співають солов"ї, де широко простеляються лани, де буйно квітнуть садки.
2. Якщо пройти вперед сотню метрів, можна побачити старе дерево, що посадили мої односельці в кінці 19 століття.
3. Хоч дощик пройшов невеликий, все навкруги враз зазеленіло, бо цілюща вода дала рослинам сили для життя.

З однорiдною пiдряднiстю:
   1. Зiнька зупиняється, слухає, як шумлять дуби, як спiвають синицi, як вистукує в кору своїм дзьобом дятел (А.Шиян).
   2. Вона питала його, як пахне троянда, чи подобається йому цей запах, чи не кращепахне резеда (Т.Шевчненко).
 
З неоднорiдною пiдряднiстю:
    1. Жорстокiсть, нетерпимiсть винищують не тiльки тих, на кого вони спрямованi, а й тих, хто взяв їх на озброєння (В.Шевчук).
    2. Скiльки б не судилося страждати, все одно благословлю завжди день, коли мене родила мати для життя, для щастя, для бiди (В.Симоненко). 

Кожна людина є цінною та неповторною. Усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. Недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. Але як це – бути гідним? Що таке гідність?Протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. Деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. Таким чином ми вчимося та розвиваємося. Є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.Гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що допомагає вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. Гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. Гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. Чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість допомагають людині стати гідною.Наше життя є складним. В ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. Ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. Це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність,чи зламаємося та втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.Сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою Людиною.

                          Діалог про місто

- Здрастуй! Мене звати Миколка.

- Привіт! Я Мишко. Ти з якого міста приїхав?

- Я з Одеси. А ти?

- А я з Костянтинівки .

- А в якій це області?

У Донецькій.

- Цікаво. Я в Донецькій області взагалі ще не бував. А ти бував у Одесі?

- Так, минулої осені ми їздили на екскурсію до Одеси.

- От добре! Тобі сподобалося наше місто?

- Так, а найбільше мені сподобалися Потьомкінські сходи та гарний вид на морський вокзал. Дуже велична картина. Я обожнюю кораблі. Можливо, стану моряком.

- А в твоєму місті є море? Адже Донецька область має вихід до моря. Вибач, я не дуже добре географію знаю.

- Ні, в нас моря немає, адже ми знаходимося на півночі області. В нас завод металургійний є. Раніше у нашому місті працювало кілька потужних підприємств, але потім вони порозвалювалися.

- Мабуть, Костянтинівка – невелике та затишне місто?

- Так, невелике. Воно було б затишнішим, якби завод не димив та не коптив так. Мешканці міста скаржаться.

- А якщо ти вирішиш стати моряком, то приїдеш вчитися до нас, в Одесу?

- Так, до вашої морської академії. Або до Маріуполя, де є її філіал.