Вправа 20. російські прізвища та імена по батькові запишіть українською мовою: кузнецов, вениаминов, плотников, асеев, лазарев, лавренёв, фёдоров, радищев, беликов, новиков-прибой, васильев, спицын, грибачёв, пущин, калинин, менделеев. сеченов, державин, павлихин, степанов, алексеев, светлов, ненашев, ветров, чижиков, поленов, измаилов, захарьев, третьяков, анюхин, снегирёв, окаёмов, ежов, медведев, матвеев, петухов, глухарь, куликов, сосницын, синицын, николаев, сивак;

Кстати я Беликова)

Кузнецов, Вениаминов, Плотніков, Асєєв, Лазарєв, Лавреньов, Федоров, Радищев, Бєліков, Новиков-Прибой, Васильєв, Спіцин, Грібачева, Пущин, Калінін, Менделєєв. Сєченов, Державін, Павліхін, Степанов, Алексєєв, Свєтлов, Ненашев, Вєтров, Чижиков, Полєнов, Ізмаїлов, Захар'єв, Третьяков, Анюхина, Снєгірьов, Окаёмов, Єжов, Медведєв, Матвєєв, Пєтухов, Глухар, Куликов, Сосніцин, Синіцин, Миколаїв, Сивак;

екологічні проблеми носять характер і зачіпають все людство. на сучасному етапі розвитку суспільства питання виховання бережливого ставлення до природи набуває особливої гостроти. головна причина цього – тотальна екологічна безвідповідальність. у зв'язку з цим необхідно підсилити і більше приділяти уваги вихованню бережливого ставлення до природи в сучасній школі вже з перших років виховання дітей.

забруднення грунтів відбувається із-за застосування отрутохімікатів (пестицидів). в результаті нераціонального використання земель відбувається виснаження грунтів. наростає занепокоєння про наших «сусідів по планеті» – рослина і тварина, які випробовують подвійний гніт: по-перше, руйнування і забруднення їхнього житла; по-друге, від безпосереднього впливу з боку людини. в результаті багато видів зникли.

актуальність взаємодії суспільства і природного середовища висунула школою завдання формування у дітей відповідального відношення до природи. педагоги і батьки усвідомлюють важливість навчання школярів правилам поведінки в природі. і чим раніше починається робота з виховання бережливого ставлення до природи, тим більшою буде її педагогічна результативність. при цьому в тісному взаємозв'язку повинні виступати всі форми і види учбової і позакласної діяльності дітей.

дітям молодшого шкільного віку властива унікальна єдність знань і переживань, які дозволяють говорити про можливість формування у них надійних основ відповідального відношення до природи. природознавство початкової школи покликане вносити свій вкдад у формування екологічної відповідальності дітей.

1. теоретичні основи виховання бережливого ставлення до природи

і проблеми сучасності, несуть загрозу життя і людської цивілізації, викликали необхідність екологічної освіти, покликаної реалізувати ідеї інформаційного суспільства. пошук шляхів гармонійної взаємодії суспільства і природи приводить до інтенсивного процесу екологізації загальної культури людства, і як наслідок, - до формування теорії і практики виховання бережливого ставлення до природи.

подальше дослідження цієї проблеми, проведене педагогами, дозволило виділити новий аспект виховання – екологічний.

екологія – наука про відносини рослинних і тваринних організмів і утворюваних ними співтовариств між собою і навколишнім середовищем. а під екологічним вихованням розуміється формування у широких верств населення високої екологічної культури всіх видів людської діяльності, так чи інакше пов'язаних з пізнанням, освоєнням, перетворенням природи. основна мета виховання бережливого ставлення до природи: навчити дитину розвивати свої знання законів живої природи, розуміння суті взаємин живих організмів з навколишнім середовищем і формування умінь фізичним і психічним станом. поступово визначаються освітні і виховні завдання:

-   поглибити і розширити екологічні знання;

-   прищепити початкові екологічні навики і уміння – поведінкові, пізнавальні;

-   розвинути пізнавальну, творчу, суспільну активність школярів в ході екологічної діяльності;

-   сформувати (виховати) відчуття дбайливого відношення до природи.

зародження сучасних тенденцій виховання бережливого ставлення до природи і виховання в початковій школі можна віднести до початку 70-х років, коли вона переживала цілий ряд серйозних перетворень, зокрема введення в учбовий план нового предмету «природознавство». чітко виражена екологічна спрямованість нового курсу, яка в наші дні іменується традиційною, створила у вчителів певне місцезнаходження його в екологічній освіті, на досягнення його цілі в однонаочній моделі, що виявилися малоефективними. основні причини малоефективності криються в тому, що кінцева мета екологічної освіти – відповідальне відношення до навколишнього середовища – складна комплексна освіта, і у зв'язку з цим, один учбовий предмет, що формує в основному природно-наукові знання по біологічній екології, справиться з формуванням багатогранного відношення молодших школярів до природного і соціального середовища не може. на порядок денний постало питання про залучення інших шкільних предметів в процес екологічної освіти. виникла ідея багатопредметної моделі, в якій кожен учбовий предмет розкриває свій аспект взаємин людини з навколишнім середовищем. поки ж використання міжнаочного змісту і форми навчання носить в основному стихійний характер, що багато в чому визначає якість навчання і виховання молодших школярів. сучасні тенденції розвитку виховання бережливого ставлення до природи в практиці показують, що оптимальні можливості для становлення екологічної культури молодших школярів представляє змішана модель, при якій всі учбові предмети зберігають свої специфічні учбово-виховні цілі. таким чином, типологія моделей в руслі екологізації пройшла певний шлях становлення: від однонаочної – до змішаної. проте пошук в цьому напрямі продовжується дотепер.

Животный мир нашей планеты представлен уникальными организмами: от одноклеточных крох, которые можно рассмотреть только при микроскопа, до гигантов-китов, масса которых достигает 150 тонн. Благодаря постоянной эволюции животные организмы наделены уникальными свойствами: они перемещаются, питаются, защищаются от врагов, размножаются и выращивают потомство в различных условиях.Животные населяют все среды жизни: в воде обитают рыбы, раки, киты, медузы, на земле и в воздухе проживают насекомые, бабочки, звери и птицы, а в почве – дождевые черви, кроты и медведки. Местом обитания для некоторых животных выступают другие живые организмы и растения. Расцвет и угасание видов – естественный процесс, который происходит под влиянием изменений климата в отдельных регионах и на всей планете в целом. Ученые предполагают, что большинство видов живых организмов рано или поздно вымрут. Некоторые преобразуются в более совершенные в эволюционном отношении виды, но другие не смогут при к новым условиям среды. Последним грозит вымирание.