Життя кожної людини безцінне вже само по собі. Й тому, що воно є найскладнішою формою існування, й тому, що воно унікальне й неповторне, й тому, що воно скінченне і поки що таке коротке. Життя - це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром - залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості. Саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів. Роблячи своє життя розумним та осмисленим, підпорядковуючи його великій меті, заповнюючи його самовідданою працею на благо людства, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно збільшує цінність власного життя. І навпаки, якщо людина живе тільки одним днем, розмінює своє життя на багато дрібних випадкових справ, якщо вона шукає лише вигоди для себе або самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе або для самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе, то її життя й у самому кінці - перед смертю - варте стільки ж, а то й менше, як на самому початку - одразу після народження. Життя дитини, яка поки що нічого не встигла зробити, а лише потребує постійної турботи та уваги, є величезною цінністю і для її батьків, і для суспільства. По-перше, тому, що, допомагаючи стати на ноги іншій людині, батьки певною мірою вже виправдовують і власне існування, роблять його більш цінним. І всі батьки потай сподіваються, що їхні діти, коли виростуть, здійснять те, чого не змогли або не зуміли зробити вони самі. По-друге, життя, яке щойно почалося, має особливу цінність, оскільки воно необмежене у своїх можливостях. У дитини все ще попереду. Кожна дитина за сприятливих умов може стати у майбутньому видатною особистістю, зробити багато прекрасного, доброго, корисного. Тому обов’язок і батьків , і суспільства - забезпечити кожній дитині гідні умови для її розвитку. Інакше оцінюється вже прожите людиною життя. Саме близькість смерті невблаганно ставить перед людиною питання про те, заради чого вона жила, що вона зуміла або встигла зробити. Якщо життя прожито марно або зроблено лише невелику частку того доброго, що могла й зобов’язана була зробити людина, то цінність життя набагато менше, ніж вона могла би бути. Усвідомлювати це - дуже нелегко. Не слід впадати і в крайнощі, дуже часто притаманні особливо молоді, яка суворо судить про старших людей, вважаючи, що якщо хтось з них не здійснив нічого видатного, то життя його було безплідним. Не слід поспішати з висновками, бо тут легко помилитися. Життєві обставини бувають різними. Так, багато хто із старшої генерації через війну, нестачі повоєнних років прожив важке буденне життя. Будь-яка людина в старості заслуговує на шанобливе ставлення вже хоча б тому, що вона - жива людина. Й ще невідомо, як складеться життя тих, хто нині молодий і мріє про "висоти" життя, якими будуть під кінець життя вони самі. Крім того, не слід забувати, що ставленням до слабких і безпомічних людей також визначається цінність нашого життя.
Valeria123864531
25.03.2021
Сара сын десяти, которого называли Джек. Он не любил учиться, но любил смотреть телевизор. Сара используется для привода в школе в 4:30 во второй половине дня, принести Джек домой и дать ему чая, но как только он вернулся домой, он всегда бросился к телевизору и включил его. "Разве вы не получили домашнюю работу, Джек?" Его мать всегда спросил его, как она начала, чтобы сделать чай. "А? О, да, я получил немного," он использовал, чтобы ответить. "Я сделаю это позже, когда нет ничего интересного по телевизору." Сначала Сара позволила Джек смотреть телевизор вместо того чтобы начинать свою домашнюю работу сначала, но вскоре она обнаружила, что он никогда не имел небольшую домашнюю работу - это было всегда отличным имеем дело и никогда не было времени, когда не было ничего интересного по телевизору, так что отложив делать свою домашнюю работу на пару часов, Джек слишком устал, чтобы сделать свою домашнюю работу должным образом, если на всех. Сара потом решил сделать ему это сделать в первую очередь. Это было всегда борьба, и часто, когда Джек повиновался его мать, он сделал свою работу быстро и небрежно, как он хотел, чтобы закончить его быстро и вернуться к своей любимой телевидения. Результат был тот же, когда он не оставил свою домашнюю работу, пока в плохая работа, и был наказан на следующий день в школе, получая низкие оценки, или потому, что его домашнее задание было полно ошибок, или потому, что он не знал, работу, которую он должен был подготовили накануне. Однажды наука домашняя Джека об известных изобретателей, как Томас Эдисон, который сделал важные открытия и изобретения в области электричества. Когда он был домашнее задание, которое состояло из изучения фактов, его мать начала испытывать его, когда он закончил, чтобы попробовать, чтобы убедиться, что он действительно сделал работу должным образом и не осталось ничего из, и это было то, что она сделала в этот раз. Она не дала ему остановиться, пока она не была уверена, что он знал, что в своей книге. Но на этот раз, это было менее битвы, чем обычно, чтобы сделать Джек сесть и посмотрим, что он узнал тщательно, потому что он имел сильную связь с телевидения. В класс на следующий день, учитель сказал Джек, "то, что некоторые из вещей, которые Томас Эдисон сделал для науки?" "Ну," Джек ответил счастливо, "прежде всего, если бы не Эдисон, мы бы все смотреть телевизор при свечах".
seletan1
25.03.2021
От і почався черговий рік мого шкільного життя. Рік нових відкриттів, пізнань і можливостей. Допомагають нам зробити наше життя незвичайної і яркою наші вчителі. У школі працюють розумні й добрі педагоги. Вони намагаються проводити захоплюючі уроки. На цих уроках ми довідаємося багато для себе нового.Найбільше мені подобається урок інформатики, де ми вивчаємо комп’ютер. Цього року я буду ходити в кружок, де навчають комп’ютерної грамотності, де сподіваюся освоїти всі можливості комп’ютера. Хочу навчитися самостійно становити презентації на різні теми, щоб потім з ними брати участь у різних конкурсах, олімпіадах і посідати призові місцяУ нас у школі щороку проходить конкурс науково – дослідницьких робіт «Мудра сова», у цьому навчальному році буду працювати над темою «Як захистити рослини?» і постараюся перемогти в цьому непростому конкурсіСкажу вам по секреті, мені хотілося б цього року побороти свою лінь, тому що я небагато ледачий. Для цього мені треба попрацювати над собою. Я, сподіваюся, у мене все вийде
Життя - це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Проте як вона зуміє розпорядитися цим даром - залежить від неї самої. Життя можна витратити на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але від такого життя можуть залишитись тільки приємні спогади, які є малою втіхою в старості.
Саме тому, що життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів.
Роблячи своє життя розумним та осмисленим, підпорядковуючи його великій меті, заповнюючи його самовідданою працею на благо людства, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно збільшує цінність власного життя. І навпаки, якщо людина живе тільки одним днем, розмінює своє життя на багато дрібних випадкових справ, якщо вона шукає лише вигоди для себе або самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе або для самих тільки задоволень, тобто живе виключно для самої себе, то її життя й у самому кінці - перед смертю - варте стільки ж, а то й менше, як на самому початку - одразу після народження.
Життя дитини, яка поки що нічого не встигла зробити, а лише потребує постійної турботи та уваги, є величезною цінністю і для її батьків, і для суспільства.
По-перше, тому, що, допомагаючи стати на ноги іншій людині, батьки певною мірою вже виправдовують і власне існування, роблять його більш цінним. І всі батьки потай сподіваються, що їхні діти, коли виростуть, здійснять те, чого не змогли або не зуміли зробити вони самі.
По-друге, життя, яке щойно почалося, має особливу цінність, оскільки воно необмежене у своїх можливостях. У дитини все ще попереду. Кожна дитина за сприятливих умов може стати у майбутньому видатною особистістю, зробити багато прекрасного, доброго, корисного. Тому обов’язок і батьків , і суспільства - забезпечити кожній дитині гідні умови для її розвитку.
Інакше оцінюється вже прожите людиною життя. Саме близькість смерті невблаганно ставить перед людиною питання про те, заради чого вона жила, що вона зуміла або встигла зробити.
Якщо життя прожито марно або зроблено лише невелику частку того доброго, що могла й зобов’язана була зробити людина, то цінність життя набагато менше, ніж вона могла би бути. Усвідомлювати це - дуже нелегко.
Не слід впадати і в крайнощі, дуже часто притаманні особливо молоді, яка суворо судить про старших людей, вважаючи, що якщо хтось з них не здійснив нічого видатного, то життя його було безплідним. Не слід поспішати з висновками, бо тут легко помилитися. Життєві обставини бувають різними. Так, багато хто із старшої генерації через війну, нестачі повоєнних років прожив важке буденне життя. Будь-яка людина в старості заслуговує на шанобливе ставлення вже хоча б тому, що вона - жива людина. Й ще невідомо, як складеться життя тих, хто нині молодий і мріє про "висоти" життя, якими будуть під кінець життя вони самі. Крім того, не слід забувати, що ставленням до слабких і безпомічних людей також визначається цінність нашого життя.