Ітвір гуцала починається: на полянах поміж дубами викосили траву свіжіша ще лижить у покосах а давнішу згорнули в копички. як він називає

На полях поміж дубами викосили траву: свіжіша ще лежить у покосах, а давнішу згорнули в копички. Повітря насичене тривким зів’ялим запахом, - цей запах згодом переслідуватиме тебе й зимою, нагадуючи про літо, й перед очима поставатимуть широкі галявини, а на них стоять дуби, які ще недавно ввійшли в свою зелену силу. Кожен немов стереже свою галявину, кожен немов неприступна фортеця

1.Одцвітали яблуні, на вітах з'являлись зелені пуп'янки, наливались соком... послідовність подій

2. Відшелестіли лебеді, і трави остання гілка глоду обліта послідовність подій

3.Так виразно ввижається мені болючими безсонними ночами: я жив колись в простому курені над озером з ясними берегами. одночасність подій

4.Не плюй у криницю: пригодиться води напиться. одночасність подій

5.Туманець понад кущами лепехи моститься: тепла ніч буде. одночасність подій

6.Землі кланяйся низько: до хліба будеш близько. одночасність подій

7.Дуб ламається :лозина нагинається. одночасність подій

У реченнях немає сполучників,тому вони є безсполучникові.

1. Літак пішов на зшиження і незабаром, злегка пдскакуючи ніби на лижах, і зупинився (О. Дон-ченко). 2. Вузька стежка підбігла до кручі і повилась далі крутим берегом над річкою то видираючнсь на голі горби, то ховаючись у пизинах (О. Дончешко). 3. Коні, почувши волю ,шаршнули з котита, витяглися i помчалися стрілою наяввипсредки, згипувши незабаром у густій куряаі (М. Коцюбинський). 4. Атакуючи ворога,бійці ще довго чули закличні знуки бойового синалу. 5. Лише рілля в степу,зберігши кодлір чорний, його перелива у золото колось (А Малишко). 6. Роман хотів вирватися, але капітан ,міцно струснувши ,його поставив на місце (В. Собко). 7. Ще хнилину люди стояли тихо ,немов не вірячи в розчарування ,немов чогось ще сподіваючись (М. Коцюбинський). 8. Світить річка, гуляючи заплавами, зникаючи у марсвах небосхилу (О. Гончар).