спишіть речення. виділіть комами звертання та вставні слова (словосполученнячи можуть ці конструкції бути членами речення? 1. рідна мово без тебе ніхто я, мов підрізаний вітром листок (п. пере-|бийніс). 2. літо до побачення! і за все і: за поля квітучії, ліс зеле-нокрилий (в. бичко). 3. не сумуй вербо моя похила, що багряним листямодшуміла осені пора (в. сосюра). 4. того можливо не знайду я слова, щобнаш прекрасний оспівати світ (м. рильський). 5. за словами сергійкавчора над містом ішов справжній тропічний дощ (с. музиченко).|іі. складіть усно речення зі вставним словом.​

 раннього дитинства ми пізнаємо навколишній світ з книг, прочитаних дорослими. Прочитавши книги, ми починаємо дізнаватися все більше нового і цікавого. Але деякі випадки у творах, які описані в книгах, трапляються в житті. У цих історіях завжди перемагає не багатий, а мудрий. 
Я люблю читати. Мої найулюбленіші книги – це детективи, казки, жахи і історичні пригоди. У цих історіях більшість випадків відбувалися в реальному житті. 
Прочитавши книгу, я все більше починаю мислити і думати, отримувати величезне задоволення, дізнаюся масу корисного і цікавого. А скільки буває ситуацій, коли може до мудрий рада з книги. Влітку, коли була гарна погода, ми грали з дівчатками в саду. Женя запропонувала зробити курінь. Я висловила свою ідею, згадавши опис куреня з розповіді. Дівчаткам дуже сподобалося. Коли ми закінчили роботу, у нас вийшов дуже красивий і великий курінь. 
Я намагаюся читати скрізь, де б не знаходилася. Книжки навчили мене мудрості, логіці, мислити в різних напрямках, знанням і умінню бачити перед собою мету і знаходити потрібні засоби для її досягнення. 
Деякі вчені і просвітителі вважали, що без книжок не можливо обійтися в житті. І просвітитель Гідро вважав: «Людина перестає мислити, коли перестає читати». Я з ним повністю згодна. Ось чому слід прагнути до спілкування з розумними книгами, слухати їхні слова, вчитися у них і самому ставати мудрішими." 

Осінь.
Надійшла холодна осінь. Повітря стало прохолодним. Люди одягнули теплі куртки і шапки. Трава, яка ще недавно тішила око зеленими барвами, потемніла, пожовкла. Дерева спершу змінили вбрання на золотисті шати, а потім листя почало сохнути і опадати на землю, вкриваючи її теплим килимом. Лише ялинка залишилася зеленою, як і влітку. Небо вкрилося сірими важкими хмарами, які заховали сонце і  поливають землю холодним дощем. Пташки засумували, рідше чується їх спів. Маленький горобчик попросив вітерця :"Ти високо літаєш, поклич Сонечко, нехай ще трішки погріє землю!" Почув вітер, пошкодував маленького горобчика. Подув він сильно на небо, хмарки розповзлися і виглянуло тепле сонечко. Пригріло сонце, зраділо все живе, ожило, заспівало, защебетало.