Нужно сочинить стих про украину! ) кто может ? заранее ❤️​

моя любимая страна

и я в нём живу

Мерехтить туман ранковий,

Оповит ним гай казковий.

Верби опускають всі гілки,

А тополі навпаки.

Объяснение:

Вийшов акро-вірш із ключевим словом МОВА

1. г, 2. в, 3. а, 4. а, 5. б, 6. в, 7. в, 8. а, 9. д, 10. в, 11. д, 12. підніматися по східцях пливти за течією, з нагоди (через що, завдяки чому), вечорами, викликати у справах, підручник з хімії, великий за об'ємом, старший за віком, відіслати поштою (по пошті), сповістити телефоном (по телефону), нудьгувати за дітьми, з ініціативи, згідно з наказом, зустрінемося о вісімнадцятій сорок п'ять (за п'ятнадцять хвилин до сьомої), о дев'ятый годины, на захист, у ты часи, писати українською, знущатися з нього, під час виконання службових обов'язків, за умови, йди до мене, з березня по червень, папка для паперів (слово привильно і в укр. мові,  і в рос мові пишеться и або и(рос)

З першого дня життя людини – поруч мати. Вона доглядає, годує і допомагає пізнавати світ своїй дитині. Вона навчає цінувати це життя таким, яким воно є, бачити радощі і прикрощі, прагнути завжди до чогось кращого.

Протягом життя, щоб не сталося, мати завжди буде поряд, завжди вислухає та до Мати радіє нашим перемогам та співчуває невдачам. Матір може дати розумні поради і до вирішити усі наші проблеми, саме вона захистить та застереже від невірних кроків та вчинків. Бо, коли не маєш достатнього життєвого досвіду, дуже легко помилитися, оступитися і піти не тією стежкою.

Кожна мати прагне вберегти своє дитя від життєвих турбот. Материнська любов здатна подолати будь-яку відстань. І, де б ми не були, мама завжди знайде б до

Немає жодного письменника, який би не посвятив свого твору матері. Це «Пісня про рушник» Андрія Малишка, «Два кольори» Дмитра Павличка, оповідання «Мати» Олександра Довженко...

Рідна мати моя, ти ночей не доспала, 

Ти водила мене у поля край села, 

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, 

І рушник вишиваний на щастя дала. 

Та не тільки мати поета «недоспала ночей», не тільки вона «в дорогу далеку…на зорі проводжала». Багато матерів, проводжаючи дітей у далеку дорогу, бажали їм щастя та добробуту, молилися за них щохвилини та завжди чекали додому.

Вирушаючи у велике життя, обов'язково треба подякувати своїй матусі за все, що вона для тебе зробила. Адже саме мати є зіркою, яка освітить твій шлях у темряві великого світу. І коли ти, дорослий і сильний, видерешся на вершину, не забудь про найріднішу людину, бо саме завдяки їй ти і став таким, яким ти є.