Скласти твір-роздум на тему характер людини творить її долю

Я переконана в тому, що характер людини творить її долю. Не можна змінити те, що нам дала природа, але кожен із нас, удосконалюючись, розвиваючи й виховуючи себе, має можливість самостійно керувати своїм життям. Можна навести вагомі аргументи, які підтверджують правдивість цієї думки.

По-перше, ні для кого не секрет, що той, хто працює над своїм характером, може досягти бажаного. Бодо Шафер, автор відомої книжки «Як, керуючись характером, керувати успіхом», переконує нас у цьому. Головна героїня твору Кіра через свою вдачу відштовхнула від себе друзів і знайомих, залишившись самотньою. І лише зрозумівши, чому так сталося, почала наполегливо вдосконалювати свій характер. Змінившись на краще, Кіра стала набагато щасливішою, відчула підтримку людей.

Яскравим прикладом того, як жити, гартуючи силу душі, є поезія Лесі Українки «Contra spem spero!». В образній формі Леся показує дорогу самовиховання: від «я хочу крізь сльози сміятись» до «я буду крізь сльози сміятись». Якщо людина своїми вчинками здатна перетворювати власне «хочу» на «буду», вона є творцем життя.

По-друге, лише людина з мужньою вдачею може розраховувати на успіх, прихильність долі.

У зв’язку з цим не можу не згадати про досягнення нашої параолімпійської збірної: люди з вадами здоров’я показали просто неймовірні спортивні результати. Пишаюся тим, що на олімпіаді 2010 року у Ванкувері українська команда ввійшла до п’ятірки лідерів. Ось у кого нам, нащадкам козаків, треба вчитися сили волі й терпінню, вірі в успіх і наполегливості, послідовності в самовдосконаленні.

По-третє, щаслива доля в того, хто доброзичливо ставиться до інших. Саме він отримує моральну підтримку, до від ближніх, яка так часто стає у нагоді на життєвому шляху: без уміння співчувати, дружити, досягати взаєморозуміння не можна почуватися людиною серед людей.

Один із найяскравіших прикладів цього — образ Гобсека в однойменному творі Оноре де Бальзака. В особі цього багатого лихваря автор засуджує егоїзм, жадібність і бездуховність. Скількох людей занапастив Гобсек заради наживи! Тому й помирає він несповна розуму й у цілковитій самотності.

Отже, на долю людини впливають не тільки певні індивідуально-психологічні особливості, які становлять характер. Визначальним є її прагнення до самопізнання й позитивної самореалізації, життєві орієнтири. Та не останню роль щодо особистості відіграють і зовнішні фактори — її оточення та соціальні умови.

1. Ось такий і є вересень: удень надій­ний, уночі тривожний (М. Стельмах). 2. Замолоду нас вабить і збу­джує нашу уяву все грандіозне: великі ріки, великі дерева, пишні суцвіття, а потім ми починаємо помічати маленькі квіточки, тра­винки й листочки (Ю. Мушкетик). 3. У щастя людського два рів­них є крила: троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 4. Наближення зими в усьому серце чує: і в шелесті листків, і в ві­трі, і в стежках (В. Сосюра). 5. Жито, пшениця й овес — усе разом поспіло (І. Нечуй-Левицький). 6. Тут усе скрегоче: птахи і комахи, всю ніч, не замовкаючи й на мить (Л. Дмитерко). 7. У нашому са­ду була розкішна флора: кропива й ревень, жоржини й любисток (За Л. Костенко).

Відповідь:

1. Не бійся визнавати свої помилки: чим більше визнаєш - тим менше потім зробиш. (між І і ІІ частиною - поясн. зв'язок, між ІІ і ІІІ - причинно- наслідковий)

Здобудеш освіту - побачиш більше світу (умовний зв'язок).

2. Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим: нема землі такої, як у нас.

Речення розповідне, неокличне, складне з різними видами зв’язку.

І і ІІ частини з’єднані безсполучниковим зв’язком, смисл. відн. – пояснення.

ІІ і ІІІ частини з’єднані сполучниковим  підрядним зв’язком, підрядна частина означальна.

І частина «Чужих країв ніколи я не бачив, принад не знаю їхніх і окрас, та вірю серцем щирим і гарячим» - двоск., повна, пошир., ускл. однорід. присудками.

ІІ частина «нема землі такої» - односкл., безособ., пошир., повна, неускл.

ІІІ частина «як у нас» - односкл., безособ., неповна, пропущ. Присудок, пошир., неускл.

Пояснення:

Підмет виділено підкресленням, а присудок - жирним шрифтом.