Художній опис осінього лісу твір 5-6 речень

Спершу осінній ліс жовтогарячий та золотий. Згодом потемніле листя повільно опускається додолу в останньому кружлянні. Дерева міцно засинають в очікуванні зими. Тепер вони нагадують примарних казкових сторожів лісовика. Не заглядає у хащі яскравий сонячний промінчик. Тому в лісі часті тривожні сутінки. І стоїть тиша. Чути тільки як завиває осінній вітер. Іноді промайне пухнастий хвіст працьовитої білки. Проповзе між опалим листям їжачок. До них відізветься тиха розмова пташок. 

   Але в пізньому осінньому лісі є своя чарівність. Після дощу серед опалого листя раз у раз піднімають свої шапки численні гриби. Великий грибний острів – це осінній ліс.

1.Квіття виноградної лози, та листя скіфські й сучасні мотиви в химернім

поєднанні - все це він збирався подати на виставку. 2 Дослідникам у пригоді

стало все: і фантазія, й інтуїція і точні дані здобуті в порівняльних студіях.

3.Вже чого з ним не робили: роботи йому не давали, з лавки нічого не

продавали усовіщали, арештовували, забирали в нього папір, книжки, а він

складав свої пісні. 4. В житті своїм до всього маю діло до жита що в полях не

відшуміло, до трактора з заглушеним пальним до вченого в тривожному

безсонні і яблуні що сохне на осонні. 5. І гроза під вітрилами і дуб

чорнокорий на ниві: все забуте з дитинства цвітком виграє. Хвиль метелики

сині, і найперша краплина у зливі, - все лягає на серце моє.

Объяснение:

Чай, те тепло, яке він несе, його вигляд, теплий смак та гарне післявкусся. Як його можна не любити? Цікавий факт - до чаю людина звикає швидше ніж до наркотиків, отож ми всі - чаєзалежні. Але ця залежність не вбиває, а дає мотивацію робити та творити. За горнятком чаю всі проблеми ніби відходять на другий план, ти стаєш більш концентрованим та спокійним, можеш оцінити ситуацію та прийти до логічного висновку і вирішити проблему. Також в чаї міститься доза кофеїну більша, ніж у самому кофе, отож чай бадьорить зранку навіть більше ніж кава. І це ще не всі властивості цього чудо-напою!